У своєму січневому інфляційному звіті від 28 січня 2021 року, перше на що звернув увагу НБУ, що в першій половині 2021 року інфляція тимчасово прискориться і вийде за межі цільового діапазону 5% ± 1 в.п. Національний банк використовуватиме гнучкість режиму інфляційного таргетування, допускаючи тимчасове відхилення інфляції від цілі задля швидшого відновлення економіки після коронакризи, спричиненої пандемією.
Цікаво На чому найбільше економлять українці: цікаве опитування
Прогнози НБУ
ВВП
Основним драйвером росту ВВП залишатиметься приватне споживання, яке зростатиме завдяки подальшому збільшенню доходів населення. На відновлення економіки також впливатиме активізація інвестиційної діяльності на тлі зростання світової економіки та поліпшення настроїв бізнесу.
Зростання цін
Під впливом низьких торішніх урожаїв, подорожчання енергоресурсів та подальшого зростання споживчого попиту пришвидшиться зростання цін. Слід очікувати підвищення ціни на акцизи тютюнових виробів та подорожчання електроенергії. Додатковим проінфляційним фактором буде підвищення мінімальної зарплати на:
- 20% – у січні,
- 8,3% – у грудні.
За підсумками 2021 року інфляція становитиме 7%, а у 2022–2023 роках – закріпиться на рівні цілі в 5%.
Облікова ставка
Національний банк прогнозує підвищення облікової ставки у 2021 році. Так рівень облікової ставки залишатиметься нижче нейтрального впродовж 2021 року та більшої частини 2022 року. Масштаби підвищення облікової ставки залежатимуть від:
- компенсації іншими факторами тиску на ціни з боку споживчого попиту,
- від погіршення інфляційних очікувань, в наслідок попереднього пункту.
Ринок праці
Очікується також подальше поліпшення ситуації на ринку праці. Згідно з прогнозами експертів, у зв'язку з введенням нових карантинних обмежень, рівень безробіття прогнозовано знизився до 9%. Проте, варто зазначити, що стрімке зростання витрат бізнесу на оплату праці гальмуватиме цей процес.
Прогнози стосовно заробітної плати у 2021 – 2022 році:
- номінальна зарплата зросте на 16,6% і на 9,3% у наступному;
- реальна – на 8,3% і на 3,6% відповідно.
Читай також Боголюбов вимагає у "Приватбанку" понад 30% акцій: суд залишив позов без розгляду – причина
Січневий "Інфляційний звіт"
У січневому "Інфляційному звіті" Національний банк України розглянув низку спеціальних тем, зокрема:
"Ковідна" інфляція в Україні
Під час жорсткого карантину сфера деяких послуг втратила свій попит, через неактуальність, або заборону, що на них діяла, серед них були:
- транспортні послуги,
- сфера офлайн магазинів, що продають одяг та взуття,
- споживання продуктів харчування.
Проте, були й ті сфери, що "виграли" від умов карантину, а саме:
- послуги зв'язку,
- купівля товарів для дому.
Відповідні зміни у споживанні мали певний тиск на ціни як упродовж дії жорстких карантинних обмежень, так і, ймовірно, під час відновлення економіки та споживного попиту. У зв’язку з цим виникла потреба у відстеженні ширших концепцій інфляції.
Зміни на ринку праці внаслідок пандемії
У зв'язку з пандемією коронавірусу та введенням карантинних обмежень, більшість працівників перейшли на формат віддаленої робити. Найлегше до таких змін пристосувались представники таких секторів послуг, як:
- сфера ІТ,
- фінансові установи.
Не змогли перейти на гібридний, або віддалений формат такі сфери, як:
- транспорт,
- сільське господарство.
Варто зазначити, що кур’єрські служби доставки за час карантину навіть наростили кількість працівників, які не можуть працювати віддалено.
Параметри державного бюджету України у 2021 році
У затвердженому законі про Державний бюджет на 2021 рік закладений дефіцит на рівні 246,6 мільярда гривень, або 5,5% ВВП.
Значний обсяг запланованих запозичень на внутрішньому ринку, що становлять 497 мільярдів гривень або 11% ВВП, зберігатиме високу дохідність облігацій внутрішнього державного боргу.
З огляду на ризики фінансування Національний банк очікує дефіцит на рівні 4,5% ВВП. Утім, він залишатиметься значним, що забезпечить підтримку населення та економіки в умовах боротьби з пандемією.
Ринки капіталу у 2020 році: страх і жадібність
Швидке розгортання пандемії та карантинні обмеження повпливали тим чи іншим чином на економіку всіх країн світу й Україна, звісно, не стала виключенням. Не дивлячись на те, що конорокриза була далеко не першою кризою для країни, проте НБУ зауважує, що ледь не вперше країна увійшла до неї зі значним запасом міцності. Як наслідок, відносні показники відпливу капіталу України були помірними.
У грудні були розміщені єврооблігації з найнижчою дохідністю в історії країни та відновився приплив нерезидентів до гривневих облігацій внутрішнього державного боргу (ОВДП). Це дало змогу профінансувати дефіцит бюджету та наростити міжнародні резерви до восьмирічного максимуму, уникнувши значного тиску на інфляцію та обмінний курс.
Читай також Як правильно платити податки ФОПам у 2021 році: пояснення
Залишки за кредитами: про що свідчить динаміка в останні роки
У 2020 році, за винятком періоду жорсткого карантину, банки нарощували гривневе кредитування. Проте за даними грошово-кредитної статистики НБУ у 2020 році, другий рік поспіль залишки за банківськими кредитами знижувалися.
Дію стимулюючих заходів переважили протилежні фактори:
- посилення невизначеності у зв'язку із коронакризою,
- ризики погіршення якості позичальників та наявного кредитного портфеля,
- невирішені питання у сфері захисту прав кредиторів тощо.
Оцінка досягнення цілі з інфляції
Наприкінці року споживча інфляція в Україні прискорилася і досягла центральної точки цільового діапазону 5% ± 1 в.п.
Облікова ставка у 2020 році була знижена до рекордного рівня в 6% вже у першому півріччі – навіть раніше, ніж передбачалося торішнім січневим прогнозом. Що сприяло досягненню інфляційної цілі наприкінці 2020 року.
НБУ зауважили, що й надалі будуть дотримуватись режиму інфляційного таргетування для забезпечення помірної інфляції на рівні середньострокової цілі 5%.
Заборгованість на ринку електроенергії
Джерелами покриття заборгованості на ринку електроенергії можуть бути:
- надання державних гарантій,
- випуск державних боргових цінних паперів (ОВДП).
Варто зазначити, що такі варіанти призведуть до збільшення гарантованого чи прямого державного боргу. А, отже, зростуть ризики для державних фінансів та погіршиться сприйняття ризиків країни інвесторами. НБУ зазначив, що ситуація потребуватиме системного вирішення.