Зарплати в Україні: як змінилися в карантин і що буде далі

17 червня Кабінет міністрів повідомив, що розглядає два сценарії розвитку економіки України в найближчі роки – оптимістичний і кризовий. Який з них втілиться в життя, залежить від того, як розвиватиметься ситуація з поширенням коронавірусу.

Зверніть увагу! Карантин в Україні продовжили до 31 липня

Якщо швидко зупинемо COVID-19 – буде привід для оптимізму. Тоді, за прогнозами Кабміну, економіка почне підніматися з колін уже восени, і в період 2021-2024 ВВП зростатиме приблизно на 5,4% щороку. Це дозвлить за підсумками 2024-го перевищити рівень розвитку економіки "довірусного" 2019-го на 17,4%. Сприятимуть цьому збільшення обсягів інвестицій і експорту, а також зростання рівня споживання в Україні.

Кризовий сценарій гряне, якщо накотить друга хвиля пандемії і поглибиться глобальна економічна криза. У такому випадку ВВП України в 2021 році впаде десь на 5-7% і в 2022-2024 зростатиме повільно – лише на рівні 2,5% щорічно. При цьому обсяги інвестицій і експорту будуть низькими, а дефіцит бюджету і безробіття зростатимуть.

МВФ дав Україні невтішний прогноз / Фото ЗН

Але ще песимістичніший прогноз щодо майбутнього економіки України дає Міжнародний валютний фонд (МВФ), який передбачає падіння ВВП аж на 8,5% цього року, а в наступному – зростаня лише 1,1%.

"У кризу слабкі стають слабшими"

Всі ці сценарії досить умовні, бо ситуація з коронавірусом в Україні змінюється дуже динамічно. (Того ж таки 17 червня Кабмін повідомив, що дія адаптивного карантину в країні продовжена до 31 липня.) Але ми маємо серйозно зважати на відсотки ВВП, бо саме від цього залежить зростатиме чи ні реальна заробітня плата в Україні.

Для порівняння. Американські експерти Morgan Stanley "вирахували", що цьогоріч економіка США впаде на 5,5% (це найбільший обвал з 1946 року). Єврокомісія прогнозує, що економіка ЄС просяде на 7,7%. Але у США ще у березні вирішили направити на стимулювання економіки 2 трильйона доларів (на аналогічні потреби під час жахливої кризи 2008 року було витрачено близько 800 мільярдів). А Єврокомісія вже виділила екстрену допомогу європейській економіці на 540 мільярдів євро. Ще 750 мільярдів комісія планує зібрати для спеціальної програми відновлення економіки ЄС після пандемії. Левова частка "рятувальних" грошей США і Євросоюз відправлять у зарплатні фонди.

А чого чекати українцям?

Під час глобальних криз слабкі економіки стають ще слабшими. Натомість сильні – сильнішими, – сказав у коментарі 24 каналу експерт Андрій Новак. – На жаль, Україна має слабку економіку, тому її падіння може бути одним із найвищих у світі.

Новак вважає, що запровадження карантину в Україні було правильним і вчасним.

Однак у нас був один з найжорсткіших режимів обмежень, – додає економіст. – Це призвело до повної зупинки цілих галузей економіки – зокрема, транспорту, громадського харчування, туризму... Відповідно, у цих сферах підприємства були змушені звільняти працівників, скорочувати зарплати. Загалом, відновлення в Україні докарантинного рівня зарплат відбуватиметься по мірі збільшення доходів підприємств. Це може тривати від трьох місяців до року.

Карантин "зачинив" багато закладів / Фото Володимир Галечик, Новий погляд

Багато експертів називають ще менш оптимістичні терміни. Бо падіння рівня зарплат було дуже суттєвим. За даними Держстату, протягом 2019 року середня зарплата українців стабільно зростала. І на початок карантину у березні-2020 вона складала 11 446 гривень на місяць (у березні-2019 було 10 237 гривень). Але вже у квітні середня зарплата зменшилася майже на 10% до 10 430 гривень, а за травень буде ще нижча...

Зарплати менші, безробітних більше

Опитування компанії KPMG свідчить, що за перші два місяці карантину майже 40% українських компаній вже скоротили зарплати на 20-30%. І цей негативний процес триватиме у найближчі місяці, бо 35% роботодавців планують також зменшувати працівникам розмір оплати праці.

Ще одна неприємна тенденція – ріст рівня безробіття. За даними того ж дослідження KPMG, 8% компаній вже скоротили персонал, а 21% планують це зробити. Схожі дані і в опитуванні Work.uа: 6% роботодавців сказали, що змущені були скоротити штат (16% тримають співробітників в безоплатній відпустці).

Важливо! Гарантований мінімальний дохід в Україні: чому це не так добре як звучить

Станом на 1 червня 2020 року тільки на офіційному обліку у Службі зайнятості перебувало 514 тисяч безробітних (лише за травень зареєструвалися 140 тисяч!). Такі дані навів днями прем’єрміністр України Денис Шмигаль. Реальна ж цифра – приблизно 2,5-2,8 мільйона! Багато українців не стають на облік у Службі зайнятості. Плюс спрацював "зовнішній" фактор – у перші п’ять місяців 2020 року в Україну повернулися близько 1 мільйона заробітчан. І лише кожен двадцятий знову поїхав за кордон після послаблення карантину.

Така велика кількість безробітних створює високу конкуренцію на робочі місця. Це дозвляє роботодавцям завищувати вимоги до потенційних працівників і "здешевлювати" вакансії, що теж знижує рівень зарплат в Україні.

Зараз показник безробіття набагато вищий, ніж у докарантинний період, – лякає, але одразу й заспокоює Новак. – Пік безробіття Україна пройшла десь у травні. І навіть якщо влада поверне якісь карантинні обмеження, вони не будуть такими жорсткими, як раніше. Інакше виникне ризик соціальних вибухів.

Аграрний локомотив

Коронавірусна криза дошкуляє всім галузям економіки України. Але найбільше, за підрахунками експертів, постраждали торгівля, промисловість і транспорт. Найменше – агросектор. Може, такий розклад когось здивує, але загалом це типово для будь-якої економічної кризи. Бо люди куплятимуть їжу завжди, в той час як від інших товарів і послуг можна відмовитися. Крім того, сільське господарство значно менше страждає від карантину – аграрії працюють у полі або в приміщеннях, де немає скупчення людей.

Люди можуть відмовитися від усього, але продуктикуплять… / Фото ВЗ

Опитування Rabota.ua представників агробізнесу показало, що більшість великих і середніх підприємств практично не відчувають кризу через пандемію і карантин – 87,5% і 85,7% відповідно. Дрібним компаніям (зі штатом до 50 співробітників) доводиться важче – тільки у 60% стабільність. Звичайно, через карантинні обмеження в аграріїв є проблем з реалізацію продукції та закупілею необхідних матеріалів. Але, в цілому, в агросекторі ситуація непогана, і він нині – локомотив української економіки. За підсумками 2020 року, галузь точно збільшить свій відсток у загальному ВВП України і можливо охопить більше 50% експорту (зараз частка – близько 40%). І що важливо: в агросекторі практично збереглися докарантинні зарплати.

Аграрний сектор України пройде кризовий період порівняно м’яко, – каже Новак. – Польові роботи через карантин не зупинялися і не зупинятимуться. Попит на продукцію не зміниться. Єдине – ціна може знизитися в порівнянні з минулим сезоном. Тож буде зменшення і експортної, і внутрішньої виручки…

Зарплати і кадри зберегли

Ще одна галузь, де, незважаючи на серйозні проблеми, працівники нині отримують докарантинні зарплати – металургія.

Ну і ну! Металургійні гіганти світу скорочують виробництво сталі і масово звільняють людей

Навесні 2019-го провідні металургійні компанії "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Метінвест" та "Інтерпайп" практично синхронно збільшили оплату металургам – у середньому на 15-20%. Дещо пізніше до них долучилася група Ferrexpo. Потім ці промислові гіганти протягом року знову підняли оклади, й загалом за підсумками-2019 дохід працівників "АрселорМіттал Кривий Ріг" зріс на 34%, Ferrexpo – на 30%, "Інтерпайп" – на 20%. За звітами "Метінвесту", у 2018-2019 роках там тричі збільшували зарплати, що загалом склало близько +50%. Всі компанії планували чергові збільшення зарплат і в 2020-му. Але коронавірус вніс свої корективи.

Якщо криза поглибиться, а влада введе знову карантинні обмеження, то металургійній галузі буде важко, – бідкається голова Федерації металургів України (ФМУ) Сергій Біленький. – Ми втратили багато ліквідності і виручки. Зараз на всіх ринках, де споживається наша металопродукція, відбувається падіння. Вертикально інтегровані компанії намагаються викрутитися за рахунок збуту залізорудної сировини. А по металопродукції величезні провали…

Але Біленький тішиться, що, в той же час, не зменшився рівень зарплат. Щоправда, і прогнозованого збільшення не відбулося – планувалося в червні вийти на показник середньої зарплати в 20 тисяч гривень.

Металургія достойно протистоїть кризі / Фото Азмол

Також ми намагалися не допустити масових скорочень у гірничо-металургійному комплексі, – запевняє голова ФМУ. – Власники підприємств відповідально поставилися до збереження трудових колективів. Але, щоби така тенденція зберігалася, потрібно, аби держава, хоча б мінімально, пішла назустріч. Зокрема, це стосується перегляду закону про збільшення ренти на видобуток залізної руди в півтора рази. Крім того, діють обмеження на ввезення сірчаної кислоти, проти чого ми давно і послідовно виступаємо. Розглядається введення обмежень на імпорт дизельного палива з ініціативи однієї з бізнес-груп. Це призведе до негативних наслідків для гірничо-металургійного комплексу і всіх споживачів.

Невідомість

Як бачимо, навіть у перспективнму агросекторі та потужній металургії стабільність досить крихка. Тож про підвищення зарплат поки не йдеться. Що вже казати про інші галузі, особливо ті, де ситуація критична… І найгірше – попереду невідомість. Як для економіки України, так і світу взагалі. Про це влучно скзала директорка-розпорядниця МВФ Кристаліна Георгієва:

Мабуть, вперше в історії економічний прогноз набагато більше залежить від прогнозів епідеміологів, аніж економістів.