Про це заявив директор консалтингового агентства PwC Україна Максим Дудник на засіданні робочої групи при комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з аналізом PwC, законопроєкт пропонує встановити високу ставку ренти, яка буде розраховуватися з широкої бази оподаткування, що є унікальною ситуацією. Найбільш поширена ситуація, коли країни з розвиненою видобувною промисловістю встановлюють або високу ставку ренти на вузькій базі оподаткування, або низьку ставку на широкій основі.

"Наприклад, в Бразилії ставка – 3,5%, у Китаї – від 1 до 6%, в провінції Хейбей, де найбільше видобувають залізну руду – 3%. У Казахстані – 2,8%, Росії – 4-8%", – зазначив Дудник.

За його словами, формула розрахунку бази оподаткування також не враховує цінові коливання на руду, що може привести до неконтрольованого зростання рентних платежів.

Згідно з нашим моделювання, коли знижується ціна, ми потрапляємо в ситуацію, коли Україна не просто злітає за рівнем податкового навантаження на компанії, що видобувають ЗРС, вона прагне вгору зі швидкістю ракети в цьому випадку,
– сказав Дудник.

Нагадаємо, законопроєкт №1210, внесений депутатом від "Слуги народу" Данилом Гетманцева, крім іншого, пропонує змінити підхід до формування бази оподаткування при підрахунку рентних платежів на видобуток залізної руди. За оцінками учасників ринку це призвело б до зростання рентних платежів в 4-5 разів.

За рішенням профільного парламентського комітету, 12 вересня для напрацювання змін до законопроєкту була створена робоча група з числа представників бізнесу та Державної податкової служби. Однак, за словами президента ОП "Укрметалургпром" Олександра Каленкова, який в неї входив, її робота виявилася неефективною.

На засіданні робочої групи 24 вересня депутати запропонували використовувати формульний підхід при визначенні ставки ренти на видобуток залізної руди. Ключовим показником, від якого буде залежати сума рентних платежів, повинна стати вартість тонни ЗРС за індексом Platts в Північному порту Китаю.

Однак, поки нардепи планують винести на голосування в першому читанні текст законопроєкту без будь-яких змін, а правки вносити в перерві між першим і другим читанням, що також викликає серйозне занепокоєння у бізнесу.