Крім цього,важливу роль відіграла і низка природних чинників у самій Європі. Про енергетичну кризу, підсумки саміту Україна – ЄС та останні рішення Національного банку в ефірі 24 каналу розповів радник міністра фінансів Віталій Ломакович.

Актуально Вартість газу в Європі знову перевищила 1200 доларів

Про збільшення облікової ставки НБУ

Національний банк ухвалив рішення про збільшення облікової ставки до 8,5%. Як це може позначитись на вартості кредитних ресурсів, гривні і взагалі на показнику інфляції?

Підвищенням облікової ставки він (Нацбанк – 24 канал) бореться з інфляційними очікуваннями, які вже досягли двозначної цифри. Вона перебуває у прогнозованому діапазоні інфляційних очікувань НБУ, і до кінця року Нацбанк очікує деякі зменшення до однозначних цифр. Хоча Міжнародний валютний фонд прогнозує все ж таки збереження річних темпів інфляції на рівні 10,2.

Стосовно самого рішення про підняття облікової ставки, то все пізнається в порівнянні. Наприклад, якщо візьмемо наших сусідів, Національний банк Польщі, то вони при річних темпах інфляції 5,4 зберегли рівень ключової або облікової ставки на рівні 0,1.

Це не 8,5%.

Так. Хоча в нас інфляція всього у 2 рази вища, ніж у сусідній Польщі, але рівень облікової ставки у 8 разів вищий. Якщо подивитись результати польської економіки за другий квартал, то вони виросли більше ніж на 11%. Наша економіка виросла на 5,2%, хоча Національний банк прогнозував зростання з другого кварталу 2020 року до другого 2021 року на 7,5. Тобто це нижче нашого прогнозованого результату.

Хоча нагадаю, що економіка в другому кварталі 2020 року впала на 11%. Тобто дуже низька база порівнянь. Чи вона буде мати вплив на ціну кредитних ресурсів? Деякий, звісно, так. Особливо на ціну державних запозичень.

Облікова ставка – це вартість тих грошей, які позичає Національний банк нашим банкам?

Так, це один з макропоказників грошового ринку. Облікова чи ключова ставка НБУ – це дійсно один з головних індикаторів грошового ринку, і за нею комерційні банки отримують рефінансування.

Хоча ця ліквідність, кредити рефінансування, надавались банкам без цільового призначення, що доволі нівелює сам цей інструментарій.

Також Національний банк задекларував, що він з 1 жовтня припиняє надавати такі операції, як "процентний своп". Тобто коли комерційні банк й НБУ обмінюються активами за фіксованою чи плаваючою ставкою.

Ці всі речі говорять про те, що Нацбанк декларує більш жорстку монетарну політику, борючись з інфляційним спалахом, який зараз спостерігаємо Хоча НБУ підкреслює, що більшість чинників інфляції у 2021 році лежать за межами монетарного впливу.

Це означає, що основні чинники зростання інфляції – світові ціни на продовольство. Україна – це аграрна країна, яка багато експортує і, відповідно, залежить від коливань цін на світових продовольствах. Також – зростання цін на енергоносії, відповідно, зростання цін на житлово-комунальні тарифи. Тобто основні чинники інфляції перебувають за межами впливу монетарної політики Національного банку.

Про антикризову монетарну політику Нацбанку

Можна сказати, що Нацбанк тоді згортає свою антикризову монетарну політику?

Якоюсь мірою так. Це задекларовано в офіційних пресрелізах Національного банку, що він скорочує заходи монетарної підтримки економіки.

Читайте також У НБУ розповіли, чи рекордна вартість газу в Європі відобразиться на платіжках українців

Хоча навіть МВФ у своїх щомісячних звітах закликає банки й країни від передчасного припинення заходів монетарного впливу для того, щоб національні економіки легше виходили після кризи спричиненої пандемією COVID-19. Тобто МВФ радить не так швидко скручувати чи зменшувати заходи монетарної фіскальної підтримки для всіх країн світу.

Як діятиме за цих умов міністерство фінансів?

Міністерство фінансів надавало адекватний пакет підтримки у 2020 році, який вимірювався у приблизно 4% ВВП. Це:

  • виплати по безробіттю;
  • виплати по тимчасовій втраті роботи;
  • виплати ФОПам;
  • скасування деяких видів податків у певний період.

У 2021 році ці заходи, в основному, були збережені. При тому, що в нас скорочується дефіцит бюджету. І проєкт бюджету на 2022 рік передбачає ще суттєвіше скорочення дефіциту бюджету до 3,5%, що є позитивним макроекономічним фактором. Абсолютна величина запозичень теж зменшується на рівні державного гарантованого боргу.

Про підсумки саміту Україна – ЄС

Днями завершився саміт Україна – ЄС. Ухвалені певні рішення, зокрема, знову підтверджено європейське прагнення України. На ваш погляд, яка результативність цього саміту і найважливіші рішення, які будуть бажані для України?

Одне з головних досягнень після цього саміту – це підписання угоди про "відкрите небо". Україна йшла до цього 15 років. Також чітко задекларована позиція Європейського Союзу про те, що про жодне скасування безвізу не мовиться. Це теж позитивно, тому що останнім часом було багато інформації у ЗМІ, що є питання про перегляд безвізового режиму. І його теж відкинуто.

Угода про "відкрите небо" між Україною та ЄС: що передбачає?

• Україна і Європейський Союз 12 жовтня підписали угоду про єдиний авіаційний простір.
Тепер наша країна отримає право призначати свої авіакомпанії для польотів в будь-які країни-члени ЄС.
До того ж європейські перевізники зможуть літати на внутрішніх українських рейсах.

Також сторони домовилися про те, що Україні, крім макрофінансової підтримки у розмірі 1,2 мільярда євро, які вже отримали, буде також гіпотетично надано пакет державної кредитної підтримки на рівні 6,47 мільярда євро. Це теж велика сума для економіки України, яка дає певні сподівання.

Сторони домовились про:

  • про співпрацю у сфері енергетичної безпеки;
  • активніше використання українських газових сховищ і реверсних постачань газу з країн ЄС до України.

Зараз у світі бушує енергетична криза через нереальні ціни на природний газ, які піднялись за останні кілька місяців у рази. Це для України є питанням національної безпеки.

віталій ломакович
Віталій Ломакович оцінив підсумки саміту Україна – ЄС / Фото 24 каналу

Також Україна та ЄС домовились про більш тісну співпрацю в галузі військової освіти, але без направлення військової місії на Донбас. В цілому, ще раз була підтверджена підтримка євроінтеграційним прагненням України. Звичайно, можливо, українська сторона прагнула дещо більшої вербальної підтримки з боку Єврокомісії. На жаль, маємо те, що маємо.

Не просто запевнення в тому, що ми гідні та працюємо. Вже є конкретні кроки, які б дійсно наближали нас до Євросоюзу.

Крім того, важливий момент, що вперше в офіційних документах ЄС Росія названа агресором з окупації Криму та військового конфлікту на Сході України. Це теж позитивна новина для нас в плані підтримки нашої боротьби з Росією.

Що дає Україні угода про "відкрите небо" з ЄС

Україна дійсно чекала цю угоду про "відкрите небо" 15 років. Наскільки вона буде для нас позитивною?

Насамперед від неї повинні виграти споживачі послуг з авіасполучення. Адже всім відомо, що зараз дешевше полетіти, наприклад, зі Львова на Кіпр, ніж зі Львова до Києва. Тому що в нас працюють декілька внутрішніх національних авіаоператорів, чи авіакомпаній.

Назви всі всім відомі. І вони тримають доволі високі ціни на внутрішні авіаперевезення, що абсолютно є неадекватним, у порівнянні з подібними внутрішніми перевезеннями в країнах Центральної чи Східної Європи.

Радимо прочитати Україна та ЄС підписали угоди про спільний авіапростір: що це означає для українців

Тому як мінімум від цього виграє пересічний споживач, пересічний українець, який користується послугами авіасполучення з різними містами України. Я передбачаю, що ці ціни будуть на рівні європейських лоукостів Ryanair, Wizz Air.

Коли можна полетіти в Європу умовно за 30 – 50 євро, якщо це акційні дні.

Так. А зі Львова до Києва – близько 100 євро в один бік. Деколи ціни доходять до 200 євро в один бік. Це дуже такі неадекватні ціни, які пригальмовують економічну активність всередині країни.

Про енергетичну кризу в Європі

Ви сказали, що на саміті також мовилося про ситуацію на енергетичному ринку. Справді, ціни продовжують зростати. Чи не є це спекуляцією спеціально, як-от пишуть, для того, щоб запустити новий газогін "Північний потік-2"?

Моя така суб'єктивна позиція, що європейці потрапили в пастку. Тому що з самого початку не треба було дозволяти будівництво цього газогону Nord Stream 2, про що Україна неодноразово їх попереджала. Адже наш північний сусід розглядає природний газ як один з видів зброї.

Тому для мене це очевидне рішення, що цим мало б закінчитися – дозвіл на прокачку чи ввід в експлуатацію "Північного потоку-2". І взагалі на будівництво цього газогону.

Адже ви знаєте, що поляки виграли суд щодо першої гілки газогону – про те, що він може бути заповнений, умовно кажучи, "Газпромом" тільки на 50%.

І така сама ситуація, згідно з правилами Єврокомісії, стосується і "Північного потоку-2". Що теж той, хто добуває газ і є його співвласником, не може більше ніж на 50% заповнювати цей газопровід.

Щоб не було монополії?

Так. З іншого боку, звісно, що "Газпром" нікого не збирається пускати у свої газогони. Тому він зараз створив штучний дефіцит на ринку підземних сховищ європейських і відмовився від прокачки газу через ГТС України.

В принципі, це можна було спрогнозувати ще у другому кварталі. Адже, як правило, потужності на прокачку газу бронюються заздалегідь. І коли було зрозуміло, що "Газпром" не збирається бронювати потужності для прокачки газу на 3 – 4 квартал, це йшло до того, що буде певний дефіцит.

Що буде криза.

Так. Хто працює в енергетичній сфері, це для них була "азбучна істина". На жаль, на це свого часу не звернули увагу ті люди, які приймають рішення. І маємо зараз кризу в частині не дуже адекватного збільшення ціни на природний газ.

Крім того, наклалося ще декілька факторів. Наскільки я знаю, то це згортання видобутку газу з одного з найбільших родовищ Північної Європи в районі Ґронінґену, в Нідерландах. І також певні погодні умови на території Великої Британії, наслідком яких було збільшення споживання енергоносіїв не від відновлюваних джерел енергії, а від класичних – газу, вугілля і так далі.

Тобто все грає не на користь Європи?

Так сталося, такий був певний збіг обставин. Крім того, про що ми вже говорили стосовно Nord Stream 2.

Як зміняться ціни на газ в Україні

Скільки часу ще триватиме зростання цін на енергоресурси? І як це може позначитися на Україні, на вартості в нас?

Уряд декларує, що запаси природного газу газосховищ перебувають на достатньому для проходження опалювального сезону рівні. Хочеться в це, звісно, вірити. З іншого боку, ми розуміємо, що ця енергетична криза, напевно, дасть можливість європейцям, як і українцям, робити такі заходи, щоб убезпечити від майбутнього повторення кризи.

Але ця криза дуже сильно вдарить і по житлово-комунальних тарифах, попри всі ті меморандуми, які були підписані між урядом і місцевою владою. А також – по бізнесу, про що зараз чомусь ніхто не говорить.

Адже якщо побутові споживачі є захищеними якимись постановами уряду, то комерційні – незахищені. Відтак вони мусять платити ринкову ціну за газ, а це значно здорожчує собівартість їхніх товарів і послуг.

Що своєю чергою призведе, я передбачаю, до інфляційного спалаху найближчими місяцями. Можливо, найближчими кварталами.

Наскільки можуть зрости ціни в цілому?

Дивлячись, яка питома вага енергоносіїв в тій чи іншій собівартості продукції, товару чи послуг. Я думаю, що там, де велике споживання газу в технологічних процесах – наприклад, виробництво мінеральних добрив – це, можливо, буде збільшення ціни вдвічі.

Де мовиться про надання якихось послуг закладами розважальної сфери чи спортивно-оздоровчої – це теж призведе до певного здорожчання надання тих послуг операторами цього ринку.

Важливо У кількох регіонах України оголосили надзвичайну ситуацію через ціни на газ: де саме

Тому це дуже важливий момент. І я б рекомендував уряду більше уваги приділити пом'якшенню удару від збільшення в кілька разів ціни на природний газ.

І від цього залежить те, яким буде бюджет 2022 року?

Насправді в бюджет наступного року не було закладено таку аномальну ціну на природний газ. Тому що він був поданий ще 15 вересня в парламент з боку уряду. А в уряді він ще розроблявся швидше. Тому ці всі аномальні стрибки на природний газ не були враховані в проєкті бюджету на 2022 рік.

Але в уряду є резерви, запаси, і цим можна оперувати для пом'якшення чи згладжування цих енергетичних шоків, які нас чекають у 2022 і в кінці 2021 року.

Держбюджет 2022

Основні показники Держбюджету 2022 / Інфографіка 24 каналу

І меморандум, який був підписаний між виконавчою та місцевими владами, передбачає збільшення надходжень від ПДФО (податок на доходи – 24 канал) і від акцизного збору, що перенаправлять в місцеві бюджети. Аби вони могли витримати це навантаження зі збільшення житлово-комунальних тарифів.

Загалом якщо брати показники бюджету 2022 року. Кому дістанеться більше грошей, а кому доведеться затягнути паски?

Бюджет 2022 року вперше в історії України був наданий на основі трирічної бюджетної декларації. Це є дуже позитивний момент. Адже це сприяє більш прогнозованому процесу бюджетного планування. По-друге, бюджет-2022 можна назвати "бюджетом збільшення інвестицій в людський капітал". Тому що збільшуються видатки на охорону здоров'я з 9,2% до 11,5%. Збільшуються на 1,3% видатки на освіту.

З негативних моментів – також збільшуються видатки на обслуговування державного гарантованого боргу. Зокрема на 0,5%. Хоча дефіцит бюджету зменшується до 3,5%.

І структура запозичень схиляється більше до національної валюти. Тобто в нас у структурі запозичень буде менше валюти, що зменшує ризик коливань валютного курсу. І ми більше будемо позичати в національній валюті, що є добре для макропоказників бюджету.