Накласти санкції на РФ зголосилась низка провідних країн світу
Санкції — одне з найпопулярніших слів, яке вживали щодо Росії у світі лідери фактично всіх країн Заходу. Цей метод виявився набагато дієвішим, ніж глибоке занепокоєння.
"Проїхатися катком" по російській економіці зокрема зголосилися: США, країни ЄС, Канада, Швейцарія, Австралія, Японія.
У Росії від запроваджених обмежень спершу відмахувалися. Мовляв, це ніяк не вплине на економіку. Та з часом позиція Кремля дещо змінилася — там образилися і знайшли винних.
Як сказав Джо Байден: "це Сполучені Штати, які наказали Європейському Союзу приєднатися до санкцій проти Росії". Нам дуже прикро, що у попередні роки ми переоцінювали незалежність Європейського Союзу. І, навіть, великих європейських країн,
— говорить міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров.
Читайте також: Скільки не годуй російських чиновників санкціями — вони все одно хочуть на Захід
До кінця року санкційний список цивілізованого світу розрісся до неймовірних масштабів — у ньому більше сотні тепер нев'їзних російських політиків, чиновників, бізнесменів. Серед них: керівник адміністрації Путіна Сергій Іванов, його радник Сергій Глазьєв, депутат Володимир Жириновський.
А також друзі-бізнесмени президента — брати Роттенберги, Геннадій Тимченко та Ігор Сєчін. Їхні втрати за цей рік Bloomberg оцінює в десятки мільярдів доларів.
Санкції наклали на банки, оборонні та енергетичні підприємства
Економічні обмеження наклали також на понад 60 компаній та банків. Фінансові установи, зокрема, більше не можуть отримувати кредити на світових ринках. Серед "невдах" два найбільших банки Росії — "Сбербанк" та "ВТБ".
Також громадяни ЄС більше не мають права викуповувати цінні папери російських фінустанов. Щоправда, з часом санкції трохи послабили — дозволили "дочкам" російських банків отримувати кредити, щоб, бува, не збанкрутіли.
Окремий блок санкцій — енергетичним компаніям Росії
Не забули у світі й енергетичний шантаж Росії. Окремий блок санкцій стосувався "Газпрому", "Роснефти", "Транснефти" та інших енергетичних гігантів. Їм теж більше не дають грошей у борг, а ще заборонили постачати інноваційне обладнання для добування і транспортування газу й нафти: труби, бурове обладнання, плавучі та підводні нафтові платформи.
"Роснефть", наприклад, одразу побігла просити грошей у держави. Компанія, між іншим, хоче кілька трильйонів рублів із фонду національного добробуту, а це — гроші росіян пенсійного віку. Проте, чи отримає вона їх — поки невідомо.
Виробники зброї більше не можуть продавати свою продукцію
Оборонному сектору Росії також дісталося. США припинили військову співпрацю та спільні навчання. Виробникам зброї теж непереливки — їхню продукцію тепер не купують, під заборону на експорт потрапили й товари, які можуть бути використані для виробництва небезпечного заліза.
Серед найбільших підприємств під санкціями: Тульський збройний завод, підприємство ім. Калашнікова, виробники боєприпасів, ракет, радіолокаційних станцій.
Найжорсткіші санкції наклали на Крим
А далі — чергова порція санкцій спеціально для Криму. США наклали ембарго на анексований півострів, тож звідти вже почали втікати всесвітньо відомі компанії. Аби не наштовхнутись на штрафи, це зробили Visa та MasterCard.
Також цивілізований світ заборонив інвестиції у півострів, фінансування там будь-яких підприємств, постачання технологій та послуг.
У Кремлі пообіцяли дати адекватну відповідь на санкції
Після запровадження перших обмежень у Кремлі пригрозили, що обов'язково знайдуть адекватну відповідь на санкції Заходу.
Не дивлячись на те, що я сказав, що ми противники будь-яких санкцій, природно, що в наборі заходів у відповідь є не тільки заходи по загальному поліпшенню ситуації в нашій економіці, але і заходи, які можуть бути спрямовані щодо відповідних держав,
— каже прем'єр-міністр Російської Федерації Дмитро Медведєв.
Ці слова Дмитро Медведєв сказав у травні. Тож у Кремля було достатньо часу, щоб подумати над відповіддю. Адекватним, на думку Москви, стало рішення заборонити імпорт продуктів харчування з Європи. Відповідний Указ президента отримав назву "про застосування окремих спеціальних економічних заходів з метою забезпечення безпеки РФ".
Указом на рік заборонено ввезення до Росії: яловичини, свинини, м'яса птиці, риби, сирів, молока та плодоовочевої продукції з Австралії, Канади, ЄС, США, Норвегії. З Польщі, наприклад, росіяни більше не імпортують овочі та фрукти. Хоча в Росії є й ті, хто зрадів забороні проектів "з-за бугра".