Які плюси і мінуси використання шлаку в дорожному будівництві? Чи є економічний ефект і позитив для довкілля? Що планує влада для розвитку галузі? Відповіді на ці питання шукав 24 канал.

Дурні і дороги: Зруйнована дорога під Запоріжжя: підрядник заперечує свою причетність

Поштовх від Кабміну

4 грудня 2019 року Кабмін України прийняв розпорядження №1420-р "Про застосування відходів виробництва в дорожньому будівництві". Цей документ рекомендував Укравтодору і регіональним держадміністраціям використовувати під час дорожніх робіт шлак і золу. Їхня питома вага має становити не менш ніж 10%.

Таке рішення уряду дозволяє позбавитись залежності від імпорту будівельних матеріалів з Росії, зокрема бітуму. Це також дозволить економити кошти під час дорожніх робіт, якість при цьому буде належною, – заявив тоді міністр інфраструктури Владислав Криклій. – Вже напрацьовано базу нормативно-технічних документів, що враховує як вітчизняний, так і європейський досвід у цьому питанні.

Звідки беруться шлаки


На дорогах України кипить робота

Головні творці шлаків – металургійні підприємства і ТЕЦ. Так, на меткомбінатах на 1 тонну виплавленого чавуну доменна піч видає близько 600-700 кілограмів шлаку, мартен – 200-300, електропіч – до 100.

За даними Європейської бізнес-асоціації (ЕВА), в Україні на відвалах промислових підприємств накопичилось понад 160 мільйонів тонн шлаків металургійних комбінатів та близько 250 мільйонів тонн золошлакових матеріалів ТЕЦ. Щороку ці показники збільшуються на 10-11 мільйонів та 6-7 мільйонів тонн відповідно.

Де використовують шлаки в дорожному будівництві

  • у насипах автомобільних доріг
  • у шарах основи – як щебеневий матеріал або як елемент щебенево-піщаної суміші
  • у цементно-бетонних покриттях – як елемент суміші
  • для ямкового ремонту

Варто додати, що шлаки мають попит і в інших галузях економіки: у будівництві (як заповнювач порожнин у бетоні); сільському господарстві (як компонент добрив), а також для виробництва цементу, пемзи, силікатів і мінеральної вати.

Плюси використання шлаку


Дороги – візитка країни

Використання шлаків як вторинної сировини має подвійний ефект – знижує собівартість будівельних робіт та допомагає розв'язати проблеми утилізації промислових відходів.

Шлаки не лише засмічують дорогоцінні площі землі, але й негативно впливають на природне довкілля і здоров’я людей, бо є джерелом пилу. Ще один екологічний аспект: використання шлаків дозволить зменшити обсяги виробництва будматеріалів (щебеню і піску). А отже, будуть менше розроблятися кар’єри, руйнуватися і забруднюватися ґрунти.

Ну і вагомий фінансовий аргумент: використання шлаків, які значно дешевші за традиційні будматеріали, помітно зменшить вартість будівництва та ремонту доріг і збільшить термін їх служби в 5-6 разів порівняно зі звичними нам асфальтовими покриттями.

Проблема: Асфальт можна підняти руками: на Волині "відремонтували" дороги – фото і відео

Економія на мільйони

Розмір економічного ефекту від використання шлаків залежить від проєкту конкретної дороги, – відзначає директор ДП "Державний дорожній науково-дослідний інститут ім. М.П. Шульгіна" Артем Безуглий. – На нашому підприємстві створено модель, умовою в якій є те, що шлаковий щебінь можна використовувати в шарах основи дорожнього "одягу". Далі на основі вартості за 1 квадратний метр ми замінили гранітний щебінь, який традиційно використовується у дорожньому "одязі", на шлаковий щебінь, та отримали такий результат: економія у разі використання шлаків може сягати 10%. Для масового будівництва доріг – це зекономить значні кошти.

А в Європейській бізнес-асоціації на початку року підрахували, скільки може зекономити держава Україна на програмі "Велике будівництво" за підсумками 2020 року, якщо використовуватиме шлаки. Отже, за оцінками EBA, цьогоріч на держпрограму, яка передбачає будівництво щонайменше 4 тисяч кілометрів доріг, можна використати 6,5 мільйонів тонн шлаків.

  • Заміна 30% щебеню на шлакові матеріали дозволить заощадити 420 мільйонів гривень.
  • Застосування 25% золошлакових матеріалів у щебенево-піщаній суміші дасть змогу використовувати 1 мільйон таких матеріалів і заощадити 428 мільйонів гривень.
  • При заміні 30% матеріалів на попелошлакові матеріали економія сягне 500 мільйонів гривень.

Мінуси теж є


Будівництво доріг – складний процес

Шлак – дуже ефективний у будівництві споруд, бо протягом певного часу перетворюється фактично на бетон. Але цей, здавалося б, суттєвий плюс – при будівництві доріг перетворюється в мінус. Бо міцна основа траси при коливанні температур змінює свої розміри і таким чином "збурює" верхнє асфальтобетонне покриття, яке може серйозно деформуватися. Скажімо, при підвищенні температури основі немає куди розповзатися, тому вона підіймається і збурює верхній шар, який перетворюється на "хвилясту річку" (ви, мабуть, не раз їздили по таких дорогах).

Ще один нюанс – екологічний: перед використанням шлаку необхідно провести його детальний аналіз, зокрема – щодо можливого випромінювання. Повчальна історія сталася в 1990-х у Кам'янському. Екологи виявили, що дорога в самісінькому центрі міста має досить високий радіаційний фон. Виявилося, що для її ремонту використали частину шлаків, які утворилися після збагачення уранової руди.

Втім, окреслені проблеми – цілком вирішувані (контроль і дотримання технологій), і вони незначні порівняно з очевидними великими плюсами.

Стара-нова технологія

Використовувати шлаки в дорожньому будівництві почали давно. У далекому 1908 році першопрохідцем стала американська компанія "Карнегі Стіл". Технологія зарекомендувала себе дуже добре, і її "взяли на озброєння" в усьому світі. У періоди індустріального підйому деякі країни навіть створювали спеціальні структури, які займалися другим життям шлаків – Національна шлакова асоціація США, Французька асоціація з використання доменних шлаків, Британська асоціація шлаку…

В СРСР у 1933 році була створена Всесоюзна контора зі шлакопереробки, яка активно пропагувала цю сировину. Але спочатку її використовували переважно лише при зведенні будинків. Й лише в 1960-х стали "долучати" до дорожної справи. Зокрема, на будівництві траси М-05 Київ – Одеса.

Орієнтири для України


Ремонт на проблемній трасі Н-23 Кропивницький – Кривий Ріг

Минулорічне розпорядження Кабміну про застосування шлаків стало хорошим стимулом для "дорожників". За звітами "Укравтодору", вже на початку 2020 року в чотирьох областях країни – Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській і Кіровоградській – почали активно використовувати відходи в дорожних роботах. Зокрема, для ремонту сумнозвісної траси Н-23 Кропивницький – Кривий Ріг.

Дорога Н-23 – одна з найгірших у країні, – відзначав тоді голова Укравтодору Олександр Кубраков. – Довгоочікуваний початок ремонту важливий для всієї країни, адже це один з маршрутів, який "зшиває країну". Для капітального ремонту дорожники використовують там шлаки з гірничо-збагачувальних комбінатів України. Такий ремонт дасть змогу поліпшити екологічну ситуацію, оскільки відходи не забруднюватимуть довкілля.

Загалом, до кінця 2020 року Укравтодор планує використати близько 482 тисяч кубометрів шлаків. І надалі збирається збільшувати обсяги. Така мета окреслена у проєкті розпорядження Кабінету Міністрів України про прийняття "Концепції Державної цільової економічної програми будівництва автомобільних доріг загального користування з цементобетонним покриттям на 2021-2025 роки".

Важливі поради: Як поскаржитися в поліцію через погані дороги

Згідно з концепцією, частка автомобільних доріг з цементобетонним покриттям збільшиться до 30%. В "Укравтодорі" вважають, що такий підхід "дасть змогу покращити транзитний потенціал країни, збільшити рівень локалізації та скоротити імпортозалежність, покращити управління промисловими відходами, створити нові робочі місця, ефективно використовувати бюджетні кошти в дорожньому будівництві".

Україна може взяти за орієнтир дорожні стратегії провідних країн світу – США, Німеччини, Японії, Австралії... Може рівнятися на темпи освоєння "шлакової" технології в Бразилії, Індії, Туреччині... Але найкращий для нас приклад – сусідня Польща, яка в останні роки зробила революційний перехід до доріг з високим вмістом відходів. Цікавий факт: торік Польща почала купувати в України… шлак.