І вперше на Форумі функціонував майданчик Ukraine House, з гаслом "Креативність. Інновації. Можливості".

Читайте також: Штучний інтелект: що це і яку несе небезпеку

Майданчик представляв нашу державу, як перспективного партнера у галузях IT, агротехнологій, технологічних хабів, технології блокчейн і відновлюваної енергетики.

Але чи насправді ми такі перспективні в світі, що так стрімко розвивається? Адже всесвітні рейтинги не можуть не насторожувати. Так, Україна за конкурентоспроможністю талантів посідає 66 місце у світі зі 109, за індексом талантів — 42 місце з 60. За індексом економічної свободи Україна на останньому місці з 43 країн Європи.

Водночас, передові держави вкладають великі кошти у розвиток талантів, інновацій, технологій, розуміючи, що наступає нова революція, під назвою – Індустрія 4.0.

За оцінками Світового Банку та компанії General Electric, "Індустрія 4.0" може принести світовій економіці до 30 триліонів доларів. Але, що вона принесе Україні та кожному з нас? Давайте розглянемо більш детальніше.

Цифрова реальність і обробка даних

Основу цифрової реальності поки що складають звичні нам сенсори. Уже зараз ми можемо багато чого сказати про людину по її сторінці в соціальній мережі, і не лише за анкетними даними, а й за її поведінкою в соцмережах, що вона переглянула, що вподобала, передплатила і так далі. А оскільки соцмережа – продукт виключно цифровий, очевидно, що людина і її поведінка, стали теж оцифровані.

У 2014 інженери Facebook зазначали, що у щоденному режимі до них надходить близько 600 терабайт даних. З кожним роком, кількість таких даних лише збільшується.

Алгоритми вже сьогодні дозволяють з високою точністю ідентифікувати людину за фотографією, малювати, як великі художники, обігрувати найкращих гравців у віртуальних іграх. А технології в цей же час дозволяють обробляти гігантську кількість даних, структурувати їх і показувати людині лише ключові речі.

Революція – це завжди зміни

"Industrie 4.0" поки що тільки набирає обертів і особливо полягає в розвитку робототехніки, подальшої диджіталізації економіки і автоматизації виробництва, сфери послуг.

Якщо подивитись у минуле, то, наприклад, перехід до Industrie 1.0 привів до деіндустріалізації Індії (в XVIII ст. виробляла до 25% світового ВВП, до середини ХХ століття частка знизилася до 2%), серйозного технологічного відставання Росії, Туреччини.

Перехід до Industrie 2.0 привів до Великої депресії, яка відгукнулася великими соціальними потрясіннями не тільки в США, Німеччині, Аргентині, а й масовим голодом в колоніях.

Деіндустріалізація пострадянського простору, низка криз в Латинській Америці – наслідок Industrie 3.0, в якій ці країни відстали. Альтернативні приклади – Китай, Корея, які при розумній промисловій політиці зуміли в Industrie 3.0 не лише "вписатися", а й стати одними із світових лідерів. Перехід від Industrie 2.0 до Industrie 3.0 привів до скорочення не менше 20% робочих місць.

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі 2017 обговорювався початок в світі переходу до Industrie 4.0. За попередніми розрахунками, тільки в 350 найбільших корпораціях перехід призведе до скорочення не менше 5 мільйонів робочих місць. Причому більше половини – в секторах офісної праці, сфери послуг. Тож потрібно вже задумуватися, над освітою та спеціалістами, які будуть затребувані в майбутньому.

Які навички найбільше трансформуються?

Саме творчість стане однією з трьох найбільш затребуваних навичок. Нові продукти, технології та роботизація будуть змушувати людей бути більш творчими і придумувати, як застосовувати ці технології, створювати нові продукти і послуги.

Як наголошується в доповіді, роботи можуть допомогти нам швидко дістатися в потрібне місце, але у них поки немає творчого мислення, здатного генерувати нові ідеї.

У 2020 році такі навички як уміння вести переговори і когнітивна гнучкість не входитимуть в десятку затребуваних, оскільки рішення за людину робитимуть машини за допомогою великих даних. Опитування, проведене Радою з питань розвитку майбутнього програмного забезпечення і суспільства Всесвітнього економічного форуму, показало, що до 2026 року навіть деяких директорів компаній може замінити штучний інтелект.

Передові країни закріплюють позиції

Німеччина, США, Японія, Корея вже зараз докладають максимум зусиль, щоб захопити "командні висоти" у формуванні Industrie 4.0. Запускаються різні державні програми для розвитку новітніх технологій та передового обладнання. Оскільки без державної підтримки суб'єкти конкуренції цю битву однозначно програють.

А це означає і зростання безробіття, і можливість не потрапити в Industrie 4.0. Тож передові країни намагаються розробити власні програми, лише підкріплюючи власну міць.

Лідером розвитку "Індустрії 4.0" є Німеччина, де створено аналог Кремнієвої долини – Intelligent Technical Systems OstWestfalenLippe. Німецька промисловість інвестує 40 мільярдів у промислову інтернет-інфраструктуру щорічно до 2020 року, повідомляє консалтингова фірма Strategy. Це значна частина від європейських інвестицій в четверту промислову революцію, які, як очікується, складуть 140 мільярдів євро в рік.

З 278 опитаних компаній в Німеччині 131 повідомила, що вже "залучена в Індустрію 4.0". В Німеччині вже сьогодні кожна п’ята компанія реалізує компоненти CPS на своїх заводах. З них Wittenstein (електродвигуни), Bosch (гідравлічне обладнання) і BASF SE, які ставлять перед собою завдання продемонструвати можливості Індустрії 4.0 в своєму секторі.

Аналогічні програми запущені в Нідерландах, Франції, Великобританії, Італії, Бельгії та інших країнах.

У США з 2012 року існує некомерційна "Коаліція лідерів розумного виробництва", яка об'єднує бізнес, університети і держструктури. Витрати на НДДКР та на науку в цілому США скорочувати не збирається.

Китай у спробах зберегти свою роль як "світової фабрики" зосередив зусилля на забезпеченні інфраструктури збуту, контролю над ринками. Тут і "шовковий шлях", і Amazon, і Alibaba, і система taobao. Ще ніхто в світі цими питаннями так глобально не займався. Одночасно Китай анонсував свій намір стати до 2050 року світовим технологічним лідером. І за обома напрямками проглядається наявність відпрацьованої і жорстко виконуваної державної стратегії.

Чи відчуває виклик часу Україна?

Ще в 1990-х роках ми втратили час і можливості. Саме тоді українці могли застосувати інформаційно-комунікаційні технології у всіх галузях життя, зорієнтувати економіку на сфери інтелектуальних і творчих послуг: програмування, інженерію, промисловий дизайн, робототехніку, проектування електроніки.

Зараз же ми і далі залишаємось аграрною, сировинною державою, тоді, коли у світовій торгівлі падає виручка від експорту аграрної продукції. У структурі ВВП країн ЄС сільське господарство займає не більше 3%, в Україні — близько 11% і це головне джерело валюти. Окрім того, дві третини експорту України — це сировина, і частка української промисловості з роками лише зменшується, а сировини — росте.

Повсюдне впровадження 3D-друку змінить міжнародну торгівлю і збільшить частку місцевого виробництва. Розміщення виробництва на віддалених заводах стане невигідним порівняно з ефективними заводами поблизу споживача.

Наприклад, компанія Boeing найняла норвезьку Norsk Titanium AS для 3D-друку титанових деталей замість їх промислового виробництва. Це дозволить економити 2-3 мільйони доларів на кожному літаку 787 Dreamliner.

У той же час найкращі в Україні літаки "Мрія" збираються на обладнанні минулого століття. Це говорить, про те, що глобальний розрив між країнами, які не встигли модернізуватися, лише зросте.

Тож Україні, потрібно розвивати інновації, модернізувати виробництво, зменшувати енергозатратність підприємств, необхідно вкладати кошти в науку та розвиток талантів, щоб бути конкурентоспроможною державою на глобальному ринку. Інакше ми так і залишимось сировинним придатком Європи, відстаючи від цивілізованих країн з часом ще більше і більше.

Читайте також: Стало відомо, чому робот Софія не відповіла на питання про те, як побороти корупцію в Україні