Вибори президента України можуть змінити баланс сил у Європі, – Financial Times

Українська економіка змогла піднятися з глибокої кризи, яка почалася в 2014 році, і зробила деякі кроки для приборкання корупції, зауважив експерт Центру європейських реформ Аян Бонд, пише Financial Times. Проте ситуація в Україні є далекою від стабільності, і для байдужості в країні місця немає.

Читайте також: Різні олігархи хочуть різних президентів: політичні "договорняки" перед виборами-2019

Вибори президента в Україні можуть принести результат, який перекреслить всі досягнення держави. Цей результат може призвести до неочікуваного зсуву на ринку газу в Європі.

Видання звертає увагу на те, що за даними останніх опитувань, Петро Порошенко і Юлія Тимошенко відстають у популярності від Володимира Зеленського. Загалом у виборах беруть участь 39 кандидатів. Усе залежатиме від того, хто вийде до другого туру.

Популярність Зеленського опирається більше на те, що він є новим обличчям у політиці, а не на якісь нові ідеї чи політичні підходи, зазначає видання.

Тим часом Порошенко продемонстрував позитивні показники в економіці, проте не зміг домогтися завершення війни з Росією. Тож існує запит на зміни.

Щодо Тимошенко, то ще у 2018 році вона очолювала президентські рейтинги. Тепер показники політика погіршилися. Проте, на думку авторів матеріалу, Тимошенко ще має шанс перемогти на виборах, попри складне минуле, яке включає зловживання повноваженнями. Кандидатка у президенти також виступає проти багатьох ключових реформ, запропонованих МВФ і Євросоюзом для просування прозорості і скорочення корупції.

Захід не демонструє активної підтримки Порошенка, попри те, що за його президенства вдалося відбити посягання Росії на незалежність України. Це може означати, що і США, і Європа готові змиритися з перемогою Тимошенко. Ані президент США Дональд Трамп, ані Держсекретар Майк Помпео не зустрічалися з Порошенком перед виборами. Схоже на те, що Україна не дуже хвилює Вашингтон.

Читайте також: Кандидати в президенти: хто має російські "гачки" в біографії

Захід не демонструє активної підтримки Порошенка

Видання нагадало, що США і ЄС ввели численні санкції проти Росії. Проте мало які з них були справді втілені в життя. Відтік з України сотень тисяч громадян за останні 5 років може свідчити про те, що вони відчули сигнал про байдужість до їхньої країни.

Шанси на те, що Україна знову опиниться у російській сфері впливу, досить високі, зважаючи на відсутність занепокоєння Заходу. Через це зростають шанси того, що одне з головних припущень про європейський ринок газу доведе свою помилковість.

До кінця року завершать будівництво нового російського газопроводу "Північний потік-2". Через нього Москва планує щороку перекачувати в Європу до 55 мільярдів кубометрів газу. Очікується, що після запуску нової "труби" будуть закриті існуючі маршрути транзиту російського газу, які пролягають через Україну. Внаслідок цього офіційний Київ втратить близько 3 мільярдів доларів доходу на рік.

Проте реальний результат може бути зовсім іншим. З появою нового президента в Києві Москва може вирішити зберегти потік газу через газотранспортну систему "Дружба", яка веде в Центральну Європу, а також наростити експорт через "Північний потік-2". Таким чином Тимошенко змогла б виконати свою обіцянку про зменшення ціни на газ для українських споживачів. А "Газпром" у такому разі зможе придушити всіх конкурентів та також відбити апетит Європи налагодити альтернативний імпорт скрапленого газу зі США чи інших країн. Президент Росії Володимир Путін, який добре розуміється на економіці енергетичного ринку, зможе гарантувати зростання російської частки на європейському ринку.

Читайте також: Як кандидатські перестановки вплинуть на вибори

З появою нового президента України Росія може вирішити наростити експорт через "Північний потік-2"

Зближення України з Росією матиме ширші наслідки, які виходять за межі енергетики, вважають автори статті. Для Москви це буде ще й поверненням Києва "на його законне місце" як сателіта. Інші країни, які, як і Україна, затиснені між Заходом і Сходом: від Балтії до Балкан – здригнуться від усвідомлення того, що ані Європа, ані США не хочуть вступати у серйозне протистояння з російською агресією.

Проте за рахунок того, що на енергетичних ринках відбудеться зсув від дефіциту до перенасичення, зміниться і баланс сил. Гостра залежність Росії від експорту нафти і газу посилиться. За 20 років перебування при владі Путіна у Росії на гроші, отримані від продажу енергоносіїв, припадає 44% бюджету країни.

Європа як найбільший покупець нафти і газу зможе вимагати від Росії прийняти верховенство закону і змиритися з незалежністю всіх своїх сусідів, відмовившись від втручання у їхні справи. Замість політики відступу, пасивності і байдужості до результату виборів в України, Європа і міжнародна спільнота разом з МВФ та іншими фондами повинні використати цьогорічну виборчу кампанію для просування більших реформ і прозорості.