А незабаром 11 березня їй довелося пережити руйнівний землетрус магнітудою 9 балів, після чого на узбережжя країни обрушилося цунамі. Це призвело до масових руйнувань, жертвами стихії стали близько 20 тис. людей.

Крім того, природні катаклізми спричинили аварію на атомній електростанції "Фукусіма-1", де сталося декілька вибухів і витік радіації. Катастрофа обвалила фондові ринки всього світу і серйозно підірвала японське сільське господарство, що призвело до величезних втрат економіки. За оцінками уряду Японії, збиток складає від 185 до 309 млрд. дол. Таким чином землетрус і цунамі 11 березня стали найдорожчою природною катастрофою світу.

У травні японські законодавці ухвалили перший екстрений бюджет у розмірі 4 трлн. єн (50 млрд. дол.). А наприкінці липня другий удвічі менший, ніж попередній кошторис. Фінансові ресурси спрямували на відбудову країни і на виплату компенсацій потерпілим від стихії.

У серпні був змушений подати у відставку прем’єр-міністр Японії Наото Кан. Виборці дорікали йому в некомпетентності і прорахунках при ліквідації наслідків стихії й аварії на АЕС "Фукусіма". Новим прем’єром парламент Японії обрав колишнього міністра фінансів Йосіхіко Ноду. Вже під його керівництвом уряд ухвалив ще два екстрені бюджети, в жовтні у розмірі 155 млрд. дол. І в грудні у розмірі 32,5 млрд.

"Зростає невизначеність щодо перспектив японської економіки на тлі зростання курсу єни, повеней в Таїланді та кризи в Єврозоні. Щоб забезпечити безпеку нації, ми ухвалюємо додаткові бюджети. Вони фінансуються виключно за рахунок скорочення видатків, а не шляхом випуску державних облігацій". - каже прем'єр-міністр Японії Йосіхіко Нода.

Наприкінці грудня Нода затвердив проект бюджету країни на наступний рік в обсязі 1,2 трлн дол. Цікаво, що незважаючи на протести міністра фінансів Юна Азумі, уряд все ж вирішив проводити політику запозичення на зовнішніх ринках. Експерти зазначають, що це несе небезпеку державним фінансам Японії, адже на даний час державний борг перевищує її ВВП більш ніж у 2 рази. До березня 2012 року він може перевищити квадрильйон єн (13 трлн. дол.).

Стихія відчутно підірвала економіку Японії. За січень-березень ВВП скоротився на 3,7% в річному еквіваленті, в ІІ кв. на 1,3%. Однак, вже в ІІІ кв. вперше після стихійного лиха в Японії зафіксовано зростання на 5,6%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Окрім негоди, японській економіці завдає збитків і зміцнення національної валюти, єни. Зокрема, страждають експортери, які не можуть гідно конкурувати з іноземними виробниками і зазнають величезних втрат. З весни 2011 року Японія намагається послабити курс єни, влада навіть домовилася з країнами великої сімки про скоординовані валютні інтервенції, які не проводили більше 10-ти років.

Наприкінці року в Токіо вирішили збільшити фонд валютних інтервенцій на 30 трлн. єн до 195 трлн. (це майже 2,5 трлн. дол.).