У всіх українських містах зросли тарифи на холодну воду, але у більшості зменшилися на гарячу. Які суми побачимо в платіжках – дізнавався 24 канал.
Немає єдиного тарифу на воду по Україні. Ціна залежить від області і навіть від міста. Відповідно і підняття цін у містах відбувається незалежно одне від одного. Так,
ціна на холодну воду зросла в середньому на 15-20%, а подекуди і на 30-35%. Натомість у більшості міст
ціна на гарячу воду навпаки зменшилася на 30%. 24 канал з'ясував в яких містах України зміняться тарифи і на скільки.
Як зміняться тарифи на холодну воду?
Ціна на тарифи на холодну воду для населення зросла у всіх містах з 5 лютого 2020. У деяких містах відбулося незначне підняття, як-от в Києві чи Рівному на 10-12%. Натомість на мешканців Черкас, Луцьку та Тернополя очікує значне подорожчання – на 34-36%.
Нові тарифи на холодну воду у 2020 / Інфографіка 24 каналу
За статистикою, сім'я з трьох осіб за місяць використовує в середньому 10 кубометрів холодної води. Тобто зараз за місяць середньостатистична українська сім'я сплачує від 160 до 300 гривень на місяць за користування водою. У 2020 рахунок за воду збільшиться до 165-360 гривень залежно від міста.
Як зміняться тарифи на гарячу воду?
У 124 містах України теплокомуненерго здійснили перерахунок і
знизили тарифи на тепло та гарячу воду на 30%. Всі обласні центри, крім Сум, Черкас, Чернівців, Миколаєва та Полтава долучилися до цієї ініціативи.
Сума перерахунку по квартирах:
по 1-кімнатних квартирах: від 80 гривень у Київській області та до 292 гривень у Львівській області.
по 2-кімнатних квартирах: від 110 гривень у Чернігівській області, до 435 гривень у Дніпропетровській області;
по 3-кімнатних квартирах: від 140 гривень у Дніпропетровській області, до 563 гривень у Рівненській області.
Тариф на воду встановлює не місцева влада, а Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Комісія бачить доцільність у такій відмінності цін, зважаючи на різні обставини в регіонах: доступ до води, ціни на електроенергію та інші показники.
Чому ціни зростають?
Тариф на воду, крім самої води, складається також з супутніх витрат: таких, як електроенергія, зарплати працівникам, податки та амортизація обладнання.
Хоч українці не відчули підняття цін на електроенергію у 2019, це відчули підприємства. Для них з 1 липня запрацював новий ринок
електроенергії. Лише за десять днів роботи нової системи ціни зросли на 30%. Згодом ціни опустилися. Проте, на енергетичному ринку
передбачають, що в січні ціни знову можуть піднятися на 20-25%. За
словами Дмитра Ваньковича, очільника “Львівводоканалу”, підприємство тратить половину свого бюджету саме на електроенергію. Проблема в тому, що тариф не передбачає таких високих витрат. А це означає, що підприємство покриває витрати грошима, виділеними на модернізацію та інновації у підприємстві. Від цього відповідно страждає населення, адже застаріле обладнання та труби спричиняють аварії та відключення води.
Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум зросли з 1 січня 2020 до 4723 та 2102 гривень відповідно. Відповідно витрати підприємств на оплату праці теж зросли. Той же ж Львівводоканал витрачає майже третину бюджету на зарплати співробітникам. Попри це варто зауважити, що зарплати працівників водоканалів є низькими відносно середніх по Україні.
Попри часте збільшення тарифу, підприємствам не вистачає грошей на
інноваційну діяльність. Система водопостачання у багатьох містах зношена і потребує модернізації. На підтримку потрібні сотні мільйонів гривень щороку у великих містах. Без цього в водопостачанні є перебої та виникають інші технічні проблеми.
Кадрове питання – одне з найболючіших для водоканалів. До прикладу, середній вік працівника "Київводоканалу" більше 50 років. Молодь не хоче йти на низькі зарплати комунальників. Через це підприємства відчувають нестачу кадрів. Якби підприємства мали кошти вчасно модернізувати обладнання, то скорочення персоналу не було б таким відчутним. Натомість старе обладнання потребує підтримки з боку працівників, яких не вистачає.
Вирішення проблеми
Існує кілька ймовірних вирішень проблеми. Для початку, вважає очільник Львівводоканалу, потрібно дати більше автономії місцевому самоврядуванню. Алгоритм встановлення тарифу можна залишити за НКРЕКП, а місцева влада може розподіляти тарифні надходження.
Серед інших пропозицій ще більше підвищення тарифів, аби залучити кошти для інноваційної діяльності. Тільки модернізація може підвищити ефективність праці, зменшити необхідну кількість працівників, підвищити зарплати та залучити кваліфікованих фахівців
Поділитися новиною
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
