Тарифи на опалення та гарячу воду: як змінилася роль Кабміну

Про що йшлось у постанові

На своєму засіданні уряд відмінив постанову, якою встановлювався граничний тариф на опалення і гаряче водопостачання. Її 26 червня 2019 року прийняв Кабмін Володимира Гройсмана.

До теми: Тарифи на газ у 2020 році: чи підвищаться ціни?

Цією постановою Кабмін встановив граничний тариф на послугу з постачання теплової енергії для населення і на послугу гарячого водопостачання. У документі йшлось про встановлення граничного тарифу на послугу з постачання теплової енергії для населення на рівні 1,4 тисячі гривень за 1 Гкал за наявності приладів обліку і 35,21 гривень за 1 метр квадратний без приладів обліку.

Також було встановлено граничний тариф на послугу гарячого водопостачання на рівні 83,66 гривень за кубометр за умови підключення рушникосушарок і 75,74 гривень за кубометр за відсутності рушникосушарок.

Якими будуть тарифи на опалення – цікавить всіх / Фото 24 каналу

Пояснюючи необхідність ухвалення такої постанови попередній уряд зазначав, що це рішення забезпечує стійке проходження опалювального сезону та усуває загрозу відключення міст від газу через економічно необґрунтовані ставки тарифів.

Піар чи вигода?

Проте у Міненерго стверджують, що встановлення граничних тарифів на опалення і гарячу воду суперечить вимогам МВФ і ставить під загрозу відключення опалення і гарячого водопостачання.

Важливо: На Україну чекають серйозні проблеми, якщо вона вчасно не відокремить ГТС

За оцінкою уряду, середньозважений тариф по Україні на теплову енергію станом на 1 травня становив 1,8 тисяч гривень за гігакалорію, а обмеження тарифу, відповідно до скасованої постанови, призвело б до додаткових витрат місцевих бюджетів за час опалювального сезону 2019/2020 року на суму 7 мільярдів гривень.

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пояснює, що потрібно розуміти – витрати по різним областям об'єктивно різні. На його переконання, встановлювати якусь усереднену величину по всім областям і встановлювати її в якості граничної – не дуже правильно. Є такі області, які через цю постанову фактично були змушені працювати собі в збиток: таким чином нарощувались борги і з'являлось багато різних проблем. "Ця постанова носила скоріше політично-піарний характер, аніж відповідала реаліям. Насправді, в Україні немає однакових умов надання послуг з теплопостачання. Тариф на Львівщині та Луганщині – абсолютно різні. Тому, на мій погляд, вона була неправильною", – додає Олег Пендзин.

Чи готова Україна до зупинки транзиту газу з Росії, дивіться тут:

Погоджується з експертом і ексміністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко. На його думку, ця постанова була незаконною з самого початку: у Кабміну немає жодних повноважень залазити у тарифоутворення і обмежувати його у адміністративний спосіб.

Постанову за духом підтримував би, але виконання не витримує жодної критики. Це був винятково передвиборчий піар Гройсмана,
– зазначає Олексій Кучеренко.

Виправдане зростання

Експерти наголошують – тариф росте з об'єктивних причин: коли підвищується вартість енергоносіїв, які в нього закладаються: зарплата працівників, накладні видатки тощо. Але основна складова тарифу – енергоносій. Якщо ціна на енергоносій росте, а це передовсім газ, автоматично збільшуватиметься й тариф і Україна від цього нікуди не подінеться. Аби змінити ситуацію, потрібно відштовхуватись не від речей, пов'язаних з самим тарифом.

До речі: Чому комунальні тарифи для населення знижувати не можна та що планує робити влада

Олег Пендзин пояснює, що потрібно вирішувати проблеми, пов'язані з величезними втратами тепла при передачі його до споживача, неефективними котельнями тощо. На думку експерта, зменшити тариф можна. Є багато механізмів, приміром, не опалювати навколишнє середовище. Якщо добре простимулювати споживача і дати можливість людям зрозуміти, що вони економлять власні гроші, результат неодмінно буде. Проте, передовсім, потрібно вирішити низку інших проблем.

"Передовсім, нам необхідно зменшити непродуктивні витрати, оптимізувати та модернізувати тарифи та систему тепло-водо-постачання, скоротити споживання електроенергії, втрати тепла в мережах, оптимізувати схеми теплопостачання для того, щоб питомі витрати зменшувались", – вважає Олексій Кучеренко.

Зокрема, в Україні фантастично старий житловий фонд і є величезні проблеми з передачею енергоносія: часто проривають труби, безгосподарність тощо. А на наших теплотрасах взимку можуть рости квіти. На думку Пендзина, наша тепломережа "живе" в радянському часі, хоч в реальності ми давно вже незалежні.

Кількість тепла в квартирі потрібно регулювати / Фото shutterstock

Однією з багатьох проблем є багатоквартирні будинки з одним стояком по якому подається гаряча вода для обігріву квартир, де мешканці верхніх поверхів живуть з відкритими вікнами, а нижніх мерзнуть і нічого вдіяти не можуть. Ці моменти потрібно змінювати і тоді вдасться підійти до індивідуальних лічильників. Все це є складовими елементами того, що ми платимо у платіжці. Якщо хтось економить, а хтось ні, а ви живете на одному стояку, – ця економія ні до чого.

Коли мене питають про тарифи, я кажу – ситуація значно складніша ніж просто вартість енергоносію, який надходить в Україну,
– переконаний Олег Пендзин.

Таким чином, в Україні необхідно змінювати саму систему теплопостачання, вирішувати питання з втратами тепла по дорозі до будинків, встановлювати індивідуальні теплові лічильники, утеплювати вікна. На переконання Олега Пендзина, на все це потрібно фантастично багато грошей, але все одно це буде менше ніж те, що ми переплачуємо за енергоносій. "Нам необхідна державна програма на найвищому рівні і це має робитись не за людські гроші. Держава повинна потужно допомагати. В цій сфері має бути проведена дуже серйозна робота і тоді питання скільки коштує тисяча метрів кубічного газу нас не хвилюватиме, бо ми зробили все, щоб людина свідомо витрачала стільки, скільки їй потрібно для комфортного проживання, – резюмує експерт.

Варто знати: Призначення субсидій: кого позбавлять пільг і скільки доведеться платити за комуналку

Олексій Кучеренко переконаний, що у держави вистачає важелів впливу на тарифи. На його думку, необхідно відновити Держенергонагляд (який "загяняє" тарифи в межі), адже наразі на ринку панує безконтрольність, яка й призвела до нинішньої ситуації. І, хоч раніше передбачалось, що ринок сам себе регулюватиме, але на практиці це неспрацювало.