У перший тиждень нового року гривня ненабагато здешевшала відносно долара та євро – на 0,4-0,6 гривні. Одразу ж після Різдва здорожчання іноземної валюти в Україні відбувалося набагато швидше, аж поки 16 січня долар не досягнув позначки у 27,8-28, а євро – 29,4-29,6 гривні. У Національному банку таке падіння пояснили спадом ділової активності у святкові дні, насамперед, в агропромисловій сфері. Також в установі зауважили, що наприкінці 2016 року компанії-експортери отримали відшкодування ПДВ на 16 мільярдів гривень. Це обмежило пропозицію іноземної валюти на ринку.

Зрештою в НБУ вирішили провести декілька аукціонів для збільшення кількості іноземної валюти на ринку. Загалом, за інформацією установи, на них було продано 141,2 мільйона доларів США. Також 13 січня НБУ вдався до ще одного способу впливу на ринок – валютної інтервенції за запитом найкращого курсу. Цей крок передбачає введення (або, в іншому випадку, виведення) певної кількості іноземної валюти на ринок, що є у розпорядженні установи. Серед 20 банків, що відповідали вимогам НБУ, було обрано ті, що пропонували найкращий курс гривні: у цьому випадку – 27,7 гривні за долар. Загалом протягом цієї інтервенції на ринок ввели близько 10 мільйонів доларів.

18 січня валютні торги на міжбанку завершилися на позначці 27,5 гривень за долар. Хоча повернутися до показників грудня 2016 українській валюті не вдалося, падіння гривні припинилося, курс стабілізувався.

Тимчасове явище

У Національному банку України девальвацію гривні на початку перших днів нового року назвали винятково сезонним і тимчасовим явищем.

Наразі компанії, які потребують іноземної валюти, розуміють, що фундаментальних причин для значних коливань курсу гривні немає, і сьогодні не готові купувати валюту за поточним курсом. Відповідно, після певного знецінення гривні попит на валюту з боку таких компаній знизився, що призвело до зміцнення гривні поточного тижня,
– пояснила представник НБУ Олена Снєжко у коментарі "24".

Представники банківської сфери поділяють думку функціонерів НБУ щодо тимчасовості падіння гривні. Головний аналітик "Укрсоцбанку" Андрій Приходько зазначає, що невелика девальвація української валюти відбувається на початку січня вже третій рік поспіль, відколи банківська сфера країни перейшла до вільного ціноутворення на валютному ринку. Через свята спадає ділова активність, тож експортери завозять до України меншу кількість іноземної валюти. Це породжує більший попит на неї і зростання ціни.

Він також звертає увагу на інший "сезонний" аспект, що стосується курсу гривні: "Зазвичай саме у січні населення України споживає найбільшу кількість енергоресурсів, що змушує імпортерів активно скуповувати валюту на міжбанку, щоб закупити природний газ, вугілля та інші види палива". Андрій Приходько зазначив, що ближче до завершення опалювального сезону варто очікувати зміцнення гривні.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко наводить ширший список причин, через які гривня девальвувала на початку січня. По-перше, зросла невизначеність щодо подальшої співпраці із МВФ, попри всі заяви керівництва держави. По-друге, через послаблення у валютному законодавстві наприкінці минулого року іноземні компанії, що працюють в Україні, отримали можливість вивести виручку за кордон. Зароблене було переведене в іноземну валюту та виведене, через що порушилося попереднє співвідношення гривні та інших грошових одиниць на українському ринку. Зрештою коливання на валютному ринку міг спричинити і сам НБУ.

У перший тиждень після новорічних свят НБУ, купуючи валюту на ринку протягом двох днів поспіль, на третій день не вийшов на продаж купленого. Це змусило ринок відклонитися від доноворічних показників. Зросла невизначеність у плані тактики, якою НБУ здійснював курсову політику,
– розповів Олег Устенко.

Коливання на ринку призвели до того, що експортери припинили завозити виручку у тому обсязі, у якому могли завозити її за нормальних умов. Вони перебували у девальваційному очікуванні. Мовляв, навіщо втрачати кошти зараз, якщо виручку можна буде завести за день-два чи тиждень, і після цього отримати трохи більше грошей у гривневому еквіваленті.

Також експерт припускає, що вплинути на курс гривні могла націоналізація "Приватбанку" та публікація електронних декларацій: "Депутати Верховної Ради задекларували 12 мільярдів гривень. Більша частина цих грошей зберігається не у банках, в іноземній валюті. Українські громадяни побачили: ті, від кого залежить економічна політика, самі, схоже, не вірять в успіх цієї економічної політики. В інакшому випадку вони б зберігали свої гроші у гривні". Відтак після націоналізації "Приватбанку" населення почало активно закривати гривневі депозити у ньому.

Більш радикальну позицію стосовно причин коливання курсу гривні та дій НБУ займає Голова комітету економістів України Андрій Новак. На його думку реальних причин для девальвації гривні не було протягом усього 2016 року, і на початку 2017-го вони не могли з’явитися. Насамперед, Україна має відносно збалансовану зовнішню торгівлю (співвідношення експорту та імпорту). На додачу, наша держава отримує значну зовнішню фінансову допомогу, що вся надходить в іноземній валюті. Відтак Андрій Новак робить висновок про штучність теперішнього знецінення гривні.

Під час валютних коливань керівництво НБУ та банків, що володіють первинною інформацією про дії НБУ і встановлений курс, заробляють швидкі легкі гроші. Також девальвація гривні вигідна Кабміну та НБУ. Тому що за її рахунок створюють інфляційний ефект, йде номінальне наповнення у гривнях як центрального, так і місцевих бюджетів. Зрештою таким чином задовольняють апетити наших експортерів – очільників фінансово-промислових груп, керівників політичних сил,
– резюмував економіст.

Красномовний показник

Стабілізація курсу гривні, заяви Петра Порошенка та голови МВФ Крістін Лагард під час зустрічі 20 січня свідчать, що найближчим часом не варто очікувати значного здешевшання української валюти. Поки її ціна коливається у діапазоні показників, закладених у державний бюджет на 2017 рік. Олег Устенко зазначає, що девальвація гривні на початку року не схожа на реальну девальвацію. Коливання курсу української валюти у межах -/+5% він називає очікуваними та нормальними.

Натомість керівництво НБУ регулярно закликає населення не акцентувати на коливаннях курсу гривні. Мовляв, надмірна увага до цього показника породжує паніку серед населення, а насправді важливим є показник інфляції. НБУ вдалося втримати його у межах 12% протягом 2016 року, закладених у тодішній державний бюджет.

25 років новітньої економічної історії в Україні продемонстрували, що курс є індикатором ефективності чи неефективності економічної політики. Ми можемо говорити багато про це, але населення це сприймає саме так. Для нього курс є важливою економічною категорією,
– стверджує Олег Устенко.

Тому часто найменша зміна ціни на національну валюту породжує паніку серед українських громадян. Так було наприкінці 2008 року, так було у 2014 році. Але коливання на валютному ринку початку 2017 року не породили ажіотажу в суспільстві. І Олег Устенко, і Андрій Новак говорять, що "більше немає чим ажіотажувати" – більшість громадян країни збідніли настільки, що не мають що виводити із банків, не мають коштів для придбання іноземної валюти. На думку обидвох експертів населення більше не впливає на ситуацію на валютному ринку.

Під час січневої девальвації гривні чимало політиків та експертів звинувачували НБУ у ситуації на валютному ринку. В установі відповідають, що насамперед їх цікавлять показники інфляції, а утворення курсу є вільним і залежить від об’єктивних факторів. Хоча за тих умов, у яких перебуває Україна сьогодні, вони змушені вдаватися до часткового впливу на курс.

В умовах високої доларизації економіки курс гривні має суттєвий вплив на рівень інфляції, тому Національний банк уважно слідкує за ситуацією на валютному ринку і у разі необхідності згладжує надмірні коливання обмінного курсу, викликані не фундаментальними, а тимчасовими факторами,
– заявила Олена Снєжко.

Гривня незмінно девальвує протягом останніх трьох років. Насамперед це свідчить не про хибність дій Національного банку, а про системні проблеми української економіки. Андрій Новак говорить, що курс, незважаючи на заяви НБУ, має величезне значення в умовах, коли Україна залежна від імпорту енергоносіїв: від курсу залежать ціни на весь імпорт.

Економіст певен, що звинувачення у ситуації на валютному ринку лише НБУ не має сенсу. На його думку. рівну відповідальність за падіння гривні разом із керівництвом цієї установи має нести Кабінет Міністрів, який впливає на експортно-імпортний баланс, фінансові надходження зовнішні та вихід валюти з України.

Олег Устенко стверджує, що курс національної валюти є насамперед індикатором стану, в якому перебуває країна.

Жодній країні світу не вдавалося стримувати курс і забезпечувати національну валютну одиницю, якщо не було чим поповнювати національні золовалютні резерви, якщо не йшла валюта до країни, якщо до країни не йшли інвестиції. Усе це залежить від якості бізнес-клімату у країні. А він в Україні є неякісним. Якщо подивитися на рейтинги України у Fitch і Standart&Poor, то можна побачити, що Україну відділяють від інвестиційного рейтингу на 5 сходинок,
– пояснив Олег Устенко.

Експерт певен, що піднятися до інвестиційного рейтингу можна, провівши окремо кожну структурну реформу: боротися із корупцією, проводити судову реформу, відкрити антикорупційний суд, розпочати розслідування за деклараціями, зробити дерегуляцію бізнесу, провести реформу державного управління. Це вже відповідальність Кабінету Міністрів та Верховної Ради. На думку Олега Устенка, не варто знімати відповідальності від експертів та громадянського суспільства, які, можливо, чинили недостатній тиск на владу протягом останнього року.