Так вважає директор з корпоративних відносин промислової компанії "Інтерпайп" Дмитро Киселевський. Про це він заявив у коментарі 112.ua.
Нагадаємо, законопроект про підвищення експортного мита на брухт чорних металів з нинішніх 42 до 58 євро/тонну, ухвалений Радою 28 лютого, досі не підписано президентом, а в цей час у Раді зареєстровано проект постанови про його скасування. Якщо його ухвалять, вже з вересня мито зменшиться з 42 до 8,5 євро/т, що дасть можливість заготівникам брухту безперешкодно вивозити його за кордон. За такого сценарію українські підприємства опиняться в умовах дефіциту сировини. Експорт готової продукції є набагато більш вигідним країні, ніж експорт сировини.
"Тонна готової продукції, виробленої з брухту, наприклад, сталі, коштує 600 дол., ціна тонни труб і залізничних коліс може сягати вже 1-1,5 тис. дол. Різниця між вартістю тонни готової продукції та ціною, за якою брухт продають на експорт, — це ті зарплати, які отримують люди, котрі працюють на металургійних та інших підприємствах. Це податки, які надходять у місцеві і державний бюджет", – сказав Дмитро Киселевський.
Він зазначив, що ринок заготівлі брухту в Україні переважно є тіньовим. У тіні не менше 70% ринку. Ємність ринку заготівлі брухту металу в грошах оцінюють приблизно в 1 млрд дол. на рік.
Мито на експорт брухту – єдиний спосіб для держави стягувати податки з цього ринку, а також зрівняти в правах гравців, котрі грають на одному полі. Підприємства металургійної галузі працюють легально, платять усі податки і, отже, перебувають у нерівних умовах. Тобто одні гравці працюють "у чорну", податки не платять і мають одну собівартість, тоді як підприємства, які працюють "у білу", ведуть легальний, прозорий бізнес, зазнають, відповідно, зовсім інших витрат,
– упевнений Киселевський.
За його словами, якщо законопроект про підвищення мита на експорт брухту чорних металів не буде підписано, металургійна галузь повернеться до ситуації, яка була кілька років тому. Раніше сучасне металургійне підприємство "Інтерпайп Сталь" мало по 60 днів простою на рік через відсутність сировини. Інші металургійні підприємства постійно перебували в стресовому стані, бо не могли знайти на внутрішньому ринку необхідних обсягів брухту для виробничої діяльності.
"У той період, коли був страшний дефіцит брухту в 2015 році, цей завод простоював приблизно 60 діб на рік. Це ціна відсутності брухту. В ці 60 днів люди недоотримували зарплати, підприємство не виконувало замовлення, не могло відвантажити продукцію клієнтам, отже, країна не отримувала валютної виручки. Від цього постраждали всі", – сказав Киселевський.
За його словами, вирішення питання з митом – це орієнтир того, куди рухається українська економіка.
"Якщо Україна буде стимулювати експорт сировини (а не готової продукції), це буде означати, що країна вибрала шлях сировинної країни. Якщо ж Україна стимулюватиме перероблення сировини в країні, це буде означати те, що вона має майбутнє", – сказав Киселевський.
Металурги розраховують, що президент закон підпише, "оскільки він є важливим для галузі, для держави, для економіки країни, важливим для наповнення бюджету, важливим для людей, які працюють у промисловості", вважає Киселевський.
Нагадаємо, головним покупцем українського брухту є невизнане Придністров'я, яке контролюється Росією.