Причини, через які розвалився колись успішний завод, розкриває сайт "БезТАБУ".
Причина перша: генеральний директор "Індустріального союзу Донбасу" Олег Мкртчан, який купив в 2003 році акції Дніпровського меткомбінату, не проявив управлінського хисту.
Зверніть увагу: Хто такий Сергій Тарута та що відомо про цього екс-кандидата у президенти
У той час, як Рінат Ахметов успішно користувався схемою "вугілля-кокс-метал" і отримував надприбутки з реалізації сталі, засновники ІСД Сергій Тарута і Олег Мкртчан лише купували сировину за дуже завищеними цінами. А от продукцію, з тієї сировини виготовлену, реалізувати за конкурентними з "Метінвестом" цінами не вдавалося.
Сергій Тарута – голова ради директорів компанії "Індустріальний союз Донбасу"
Щоб виправити ситуацію, бізнесмени у 2010 році продали частину акцій підприємства і фактично віддали контрольний пакет колишньому засновнику російського "Євразхолдингу". З того часу завод працював у збиток – у декілька десятків, а то й сотень мільйонів доларів щороку. Хоча власники, як виявилося, успішно брали кредити для розвитку ІСД.
Олег Мкритчан – генеральний директор компанії "Індустріальний союз Донбасу"
Але якщо до війни в "Індустріальному союзі Донбасу" перебували кілька підприємств, то з початком російської агресії під контролем корпорації виявився лише один ДМК – та й той збитковий. Ось тому Олег Мкртчан разом зі своїм родичем Рафіком Дау, головою LITAT Group і власником компанії International Transit SAL Offshore, зважилися на рішучий крок – про що свідчать документи, опубліковані "БезТАБУ".
Офшорна історія на мільярд: дивіться фото
Так, в 2014 році ДМК і International Transit SAL Offshore уклали контракт на поставку сталі. Із вигодою для всіх реалізували її на мільярд, але після цього настав час вчинити "фінт вухами": на початку 2017 року International Transit SAL Offshore перерахувала на рахунки ДМК 38 мільйонів доларів як аванс, а гроші ці пішли зовсім не на покупку коксу або хоча б коксового вугілля, як мало би бути, а осіли на рахунках компанії Flodinal ltd. Є багато документів, які підтверджують схему.
За документами переказ коштів провели як оплату поставок сировини, але сам кокс на завод не доїхав: дивіться фото
Результат – зникнення оборотного капіталу комбінату. А оскільки завод без коксу нічого виробляти не міг, а власник розводив руками, іншого варіанту як видати наказ про роботу комбінату в умовах зупинки основного виробництва – не було. ДМК пішов на так звану "гарячу консервацію", а Дау подав до суду з вимогою щонайменше повернути йому авансові десятки мільйонів. До слова, позов адресовано не Олегу Мкртчану, а єдиному активу ІСД – Дніпровському комбінату.
Наказ про роботу комбінату в умовах зупинки основного виробництва
Віддавати гроші комбінат не має з чого, будь-яке рішення суду на користь позивача фактично поставить хрест на існуванні підприємства.
Або ж борг доведеться виплатити з місцевого або державного бюджету. Скільки тисяч мешканців Кам'янця при цьому втратять зарплату і роботу – важко й злічити. Так само важко прогнозувати, що загалом буде з містом, яке втратить нехай навіть збиткове, але містоутворювальне підприємство.
А спитати ні з кого. Мкртчан – під слідством в Росії, бо брав для ІСД мільярди кредитів від "Зовнішекономбанку" і закидував їх не у виробництво, а просто на свої офшорні рахунки. А Дау взагалі провадить свою діяльність за кордоном і в Україні не з'являється.