Як діяла зловмисниця
Тридцятирічна жителька Кривого Рогу виманювала необхідну інформацію для оформлення кредитів: паролі та логіни до електронної пошти, акаунтів соціальних мереж, паспортні дані, фінансовий мобільний номер тощо.
Читайте також Українські COVID-сертифікати пройшли технічну перевірку ЄС: що це означає
Далі, за допомогою цієї інформації вона зламувала акаунти, де могли зберігатися документи та інші особисті дані. Підробивши паспортні дані та змінивши фінансові номери потерпілих на свій, жінка отримувала доступ до онлайн-банкінгу громадян.
Це дозволило їй не лише "виводити" кредитні гроші, але й оформлювати нові кредити на потерпілих, зазначають у своєму повідомленні Мінцифра.
Збитки та потерпілі шахрайки
- За попередніми даними у таку шахрайську схему потрапило близько 40 потерпілих.
- Що стосується збитків, то вони складають 300 тисяч гривень.
Захищеність застосунку Дія
У Мінцифрі відмітили, що подальше розслідування зазначеної схеми підтвердило захищеність Дії та неможливість отримання кредиту онлайн із використанням цифрових документів у Дії без участі їх власника.
Кіберполіція проаналізувала 1,5 тисячі звернень українців щодо шахрайства з кредитами. У жодному з них Дія не фігурувала, що також підтверджує безпеку цифрових документів.
Мінцифра постійно працює над захистом застосунку Дія. Її безпека – це основа послуг,
– заявив перший заступник Мінцифри Олексій Вискуб.
Як не потрапити у шахрайські схеми
У Мінцифрі назвали ряд певних правил, яким слід слідувати українцям, щоб не постраждати від схожих шахрайських схем.
- Подбати про захист фінансового номера, а саме заборонити віддалену заміну SIM-картки в мобільного оператора або перейти на контрактне обслуговування.
- Завжди використовувати подвійну автентифікацію на всіх сервісах, якими користуєтеся.
- Не залишати копії персональних даних у місцях, до яких можуть отримати доступ шахраї.
- Не публікувати свій фінансовий номер на платформах оголошень та в соцмережах.