Зокрема, минулого тижня про це писали FT і Forbes.

Падіння ринків, яке відбувається останній тиждень, можна порівняти лише з початком Великої депресії.

Китайська економіка набагато сильніше постраждала від спалаху коронавірусу, ніж ми могли це бачити за результатами ринків. Уолл-стріт останнім відреагував на це, і S&P 500 впав понад 8%. Це найгірший показник серед усіх великих країн, у котрих виявили випадки коронавірусу. Навіть Італія, з понад тисячею інфікованих почуває себе краще.

Важливо! Коронавірус в Україні: найближчий місяць буде вирішальним для країни

Експерти погоджуються, що це падіння – це відображення ситуації з економічною кризою в Китаї. Проте, набагато більшою проблемою є короткотермінове економічне падіння в Китаї, а потенційне руйнування ланцюгів поставок. Карантин та обмеження щодо пересування, яке стосувалось понад 60 млн людей в Китаї. Китайські автомобілевиробники та хімічні заводи повідомили про набагато довші закриття заводів. ІТ-працівники не повернулися до більшості фірм станом на минулий тиждень. Велика частина судноплавних та логістичних компаній все ще не працюють.

Проте коронавірус лише підсилив занепокоєння глобальних виробників та замовників. Зростання заробітних плат в Китаї та виробничих витрат, запровадження Китаєм нових екологічних та інших вимог (які здорожчують та ускладнюють виробничі процеси) все це не можна не враховувати. Проте, найбільш ефект мали торговельні обмеження, а саме додаткові мита, запроваджені минулого року США. Проте, тут питання не лише в мита (з ними бізнес можна працювати), глобальний бізнес не любить невизначеності. А в торговельній війні США та Китаю і до тепер ситуація не є визначеною. Тому велика частина виробників вже перенесли чи переносять свої замовлення до В'єтнаму, Бангладешу та по всій південно-східній Азії. Туди ж дивились глобальні компанії щодо розміщення виробництв.

На фоні, зростання шансів президента Трампа на переобрання на другий термін та ситуації з коронавірусом в Китаї, все більше глобальних виробників, які продають у США розглядають можливість альтернативного виробничого майданчика.

Зверніть увагу: Коронавірус поховає індустріальний світ?

Проте, це не лише про США. Нещодавно, Forbes писав, що постачальники медпрепаратів в ЄС відчувають дефіцит хірургічних (медичних) масок, оскільки всі вони виробляються в Китаї. І те саме по ряду товарів першої необхідності. Чи не можуть вони вироблятись десь на європейському континенті? Можуть, зважаючи, що рівень оплати праці та інші витрати в Китаї не такі все низькі як були.

Але, тут є одне але. Перенесення замовлення, а ще більше виробничих потужностей в інші країни є досить складним процесом.

Так, що ж шукають глобальні компанії:

– Логістика і транспортування до основних ринків споживання;
– Таланти (для виробництва складних продуктів і сервісів) і робоча сила;
– Не складна, не дорога і не довга процедура відкриття і запуску виробництв та їх потенційного розширення;
– Низькі виробничі витрати (в тому числі оплата праці, хоча вже перестає бути визначальним фактором) і оподаткування;
– Безпеку і верховенство права.

При цьому, якщо є великі переваги в деяких параметрах, то на інші можуть не зважати.

Станом на зараз, жодна з великих країн (а ми говоримо про великі країни – бо потрібні таланти і робоча сила) не пропонує такої моделі виробничого хабу як Китай. Деякі країни пропонують оподаткування схоже, як в Китаї – наприклад Індія, але тут виникає питання логістики. Бразилія – краща логістика, але є питання з умовами роботи – оподаткування, запуск виробництв, і найголовніше безпека.

Мексика?

Але є ще Мексика – країна-сусід США. Контейнер до Нью-Йорка в дорозі 4 дні. Нова угода про вільну торгівлю зі США та багаторічна історія вільної торгівлі зі США. Пріоритет Президента Мексики зараз – економічне зростання. І цей пріоритет співпадає з баченням США, яким потрібно зменшити кількість емігрантів з Мексики. А отже, торговельна політика США щодо Мексики не має змінитись, навіть з переобранням президента Трампа.

Проте, одне з найбільших питань в Мексиці – це безпека: постійні війни наркокартелів, викрадення іноземців. А ще верховенство права.

Тому вже зараз експерти прогнозують перетікання іноземних інвестицій з Китаю до Мексики.

А де Україна?

Україна могла б стати виробничим хабом для ЄС, як Мексика для США. А чому тільки для ЄС, ще й для інших країн, з якими у нас є угоди про вільну торгівлю – Канада, країни Європейської асоціації вільної торгівлі (Норвегія, Швейцарія, Ісландія і Ліхтентейн). А ще потенційно Велика Британія. Можливо, навіть і США, з яким варто говорити про угоду про вільну на фоні геополітичного та торговельного конфлікту з Китаєм та епідемії коронавірусу.

Тільки для цього потрібно мати бачення і стратегію економічного розвитку, одним зі стовпів якої має бути бачення, що Україна може запропонувати світові. Звичайно, також потрібен чіткий і зрозумілий план дій, з строками, відповідальними інституціями і індивідами, КPI, критеріям, яким повинні відповідати проєкти, які реалізує держава. Під це має створюватись та переформатовуватись інституційна система – впроваджуватись нові посади в Уряді, створюватись чи об'єднуватись чи розділятись Міністерства, відомства, державні установи. І вони мають бути відповідальні за її впровадження. Стратегія, план дій мають постійно комунікуватись, як в середині країни, так і на зовні.

Я не втомлюсь повторювати без стратегії економічного розвитку України, невід'ємною частиною якої має бути стратегія інвестиційна та розвитку експорту – ми не зможемо бути успішними. А ще в центрі цього всього має стояти розвиток бізнесу і підтримка інвестора – як внутрішнього, так і зовнішнього.

Започаткування чи впровадження спародичних проєктів чи ініціатив, створення нових посад чи інституцій, і тим більше "інвестиційні няні" не допоможуть Україні стати новим глобальним виробничим та інноваційним хабом.

Оригінал

Цікаво: Коронавірус та його наслідки: дорожня карта для Зеленського