Інвестори чекають законодавства про концесії

Україна є учасником світової торгівлі, і від того, наскільки Українські ринки будуть відкриті та привабливі для світу, буде залежати економічний потенціал. Після переходу до ринкової економіки, основу валового внутрішнього продукту створює приватний сектор, функції держави все більш звужуються до сервісних. В Україні доволі значний сектор економіки перебуває в державному управлінні і досі держоргани займаються прибутковою діяльністю, а подекуди мають монополію. Є державні підприємства, які держава визначає як стратегічні і не бачить раціональним віддавати на приватизацію. Однак, через брак інструменту чи організаційного ресурсу, часто доводиться залучати приватні компанії по договору державно-приватного партнерства.

До теми: Радість буде короткою, – Фурса сказав, що може обвалити ріст економіки в Україні

Одним із видів такого партнерства є концесія.

Світова практика державно-приватного партнерства

Світова практика винайшла цілу низку форм і видів державно-приватного партнерства. Здебільшого поділ проводиться між контрактною формою партнерства, де в межах контракту передбачаються умови співпраці. А також є співпраця інституційної природи, що передбачає співпрацю в межах певного володіння. У такому випадку приватний учасник наділяється деякими особливими повноваженнями, які йому необхідні для виконання умов договору і виконання взятих зобов'язань.

Загалом, існує п'ять загальновідомих типів:

• Build-Own-Operate. Це коли приватний партнер виконує свої зобов'язання без передачі права власності державному сектору;

• Build-Operate-Transfer. В такому випадку приватний учасник будує об'єкти за визначеною з державою специфікацією, експлуатує протягом певного часу, а потім повертає державі;

• Buy-Build-Operate. Це коли уряд продає об'єкт приватному власнику, а той відновлює, розширює для більш оптимальної експлуатації;

• Design-Build-Operate. Приватний учасник проектує, будує та експлуатує державні об'єкти з правом власності в державному секторі;

• Build-Develop-Operate. Тип співпраці, при якому приватний партнер бере в лізинг або купує держоб'єкт та інвестує свій капітал для модернізації.

Різноманітність типів партнерства видозмінюється в залежності від ступеня замученості кожної із сторін та рівня ризику, які беруть на себе сторони. У різних країнах, законодавство передбачає різні типи партнерства. Україна, яка збирається ухвалювати свій законопроєкт має враховувати міжнародний досвід.

Правове поле

На сьогодні більшість концесійних проектів в Україні є незначним та торкається, здебільшого, сфери житлово-комунальних послуг. Але за договором концесії можна реалізовувати масштабні проєкти, наприклад в інфраструктурі чи у використанні підземних корисних копалин. Крім цього, це надійний інструмент володіння та менеджменту державними активами, які держава не хоче приватизовувати. Але для цього, в Україні не врегульована належна нормативно-правова база.

Українське законодавство визначило концесію ще у 1999 році, коли був ухвалений Закон "Про концесії". На сьогодні існує чотири закони, що регулюють питання концесій в різних галузях, однак вони не передбачають особливо вигідних умов для іноземного інвестора і торкаються вузьких сфер.

В минулому році, нова версія Закону "Про концесії" була підтримана у першому читанні, однак до остаточного ухвалення справа не дійшла.

Зокрема, новий проєкт закону передбачає застосування концесії у будь-якій сфері господарських взаємовідносин. Це доволі позитивна зміна, оскільки нинішнє законодавство має суворе обмеження щодо галузей застосування концесійних взаємовідносин.

У новому проєкті, так як і у нинішньому, передбачений конкурсний відбір суб'єкта господарської діяльності, але в окремих випадках можливий вибір шляхом переговорів, за рішенням Уряду. Крім цього, можливо також досягти підписання угоди шляхом переговорів якщо є позитивний висновок аналізу ефективності результатів умов договору. Даний аспект викликає певні дискусії, адже містить корупційні ризики, тому, гадає, варто більш детально переглянути та провести необхідні експертні дискусії з цього питання.

Також важливим для інвестора нововведенням, що передбачено у новому проєкті закону є можливість передачі вирішення спорів у міжнародний комерційний або інвестиційний арбітраж. В умовах низької довіри до українських судів, можливість врегульовувати спори в міжнародних арбітражах дає гарантії іноземним інвесторам на справедливе вирішення питань.

Президентські умови для концесії

Президент Володимир Зеленський на зустрічі з Урядом та парламентом дав вказівку ухвалити Закон "Про концесії", однак не вказав у якій редакції і чи необхідно створювати окремі засідання комітетів, для розгляду питань усунення ризиків. Зараз м'яч на полі парламентарів і вони відповідальні за остаточну редакцію законопроєкту, а отже і алгоритм дії концесії.

В українських реаліях, в умовах, коли значна частка інфраструктурних об'єктів, державних та соціальних, логістичних та промислових об'єктів перебуває в державній або муніципальній власності, для покращення ефективності менеджменту, концесія, як вид державно-приватного співробітництва досі не достатньо визначена та не використовується, від чого втрачає, в першу чергу, держава.

Даний вид взаємовідносин дозволяє державі залучати ефективного, вмотивованого до якості роботи, інвестора та бути протектором і контролером виконання робіт чи використання надр, і до того ж, отримувати прибуток.

Відсутність врегульованого механізму концесії є абсолютним прорахунком, оскільки для цього непотрібно витрачати державні кошти, для цього просто необхідно ухвалити законодавчу базу. Враховуючи моно-більшість парламенту, питання ухвалення законодавства лежить виключно у площині політичної волі.

Нагальне: Як Кабмін буде піднімати економіку на 40% за 5 років: пояснення Гончарука