Проте, як результат, найголовніший фінансовий документ щорічно перетворювався на об'єкт маніпуляції та торгів. От і цього року, не обійшлося без цього. Кожна партія висувала свої вимоги та "ціну" задля підписання державного бюджету, чиїсь було задоволено, а чиїсь так і залишилися осторонь. А що ж отримають українці в результаті цих політичних торгів ? І врешті решт, чи означає те, що зменшення на 4,4 мільярди грн видаткової частини бюджету у 2017 в порівнянні з минулим, що він стане ще менш дефіцитним? Наразі про це можна говорити лише спекулятивно і суб'єктивно. Важливо зрозуміти реальні можливості наповнення державного кошторису і якісне інвестування тих сфер, які вже в найближчому часі можуть дати позитивний приріст українській економіці.

Дифірамби до бюджету

Дохід бюджету України прогнозується в розмірі 706,269 мільярдів грн; видатки бюджету – 775,265 мільярдів грн. Таким чином, дефіцит бюджету буде складати 77, 5 мільярдів грн, це становить 3% ВВП нашої країни. В порівнянні з минулим роком 3,7% ВВП ми маємо оптимістичні показники зростання.

Президент України Петро Порошенко зазначив, що цьогорічний бюджет є соціальним, реформаторським, захищатиме українського виробника та спрямований на покращення інвестиційного клімату України. Одним з найголовніших досягнень депутати та Президент вважають підвищення мінімальної заробітної платні до 3200 грн, однак в умовах нинішньої економічної ситуації, цін на оплату комунальних послух, продуктів харчування не змінити цю цифру було б неможливо, адже прожити на 1600 грн відверто кажучи нереально, це був би зашморг на шиї багатьох українців.

Також, передбачається підвищення пенсій на 10%, підвищення заробітної платні педагогічним працівникам в середньому на 33%, а медичним на 20%; збільшення стипендіального фонду до 5,8 мільярдів грн; на субсидії закладено 53,2 мільярдів грн; видатки на охорону здоров'я складатимуть 88,7 млрд грн; місцеві бюджети отримають на 17,6 % більше, ніж минулого року, а це 395,1 млрд грн.

На реалізацію державних інвестиційних проектів (крім тих, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, а також із коштів державного фонду регіонального розвитку) виділено лише 1,0 млрд грн. Як показує міжнародна практика саме інвестиції в свою державу приносять найбільший результат при розбудові держави. Ми ніби нехтуємо цією можливістю, і як завжди очікуємо допомоги ззовні. Рано чи пізно країни втомляться постійно нам допомагати і тоді ми залишимося сам на сам зі своїми проблемами.

У ході децентралізації та надання більших повноважень на місця планується забезпечити у поточному 2017 році з державного бюджету місцеві бюджети трансфертами на суму 224 млрд 445,7 млн грн. Якщо місцеві бюджети будуть використовувати власні кошти не лише на латання дірок, а спрямують їх також у розбудову свого міста, селища, району, створення нових робочих місць, це буде додатковий дохід, до того ж, не лише на рік, а на довгострокову перспективу. Але наголошую, що кошти лише планується передати, питання у термінах коли вони надійдуть на місця та способи, цілі їх освоєння місцевою владою. Для останніх це не лише досвід регіонального управління, але й можливість вкласти у перспективні сфери місцевого самоврядування – освіту, зайнятість населення, підтримку приватної малої та середньої ініціативи, безпеку власності та економічну в цілому.

Саме використання свого потенціалу і ресурсів необхідно Україні для стабілізації економіки та її росту в майбутньому. За минулий рік аграрний сектор перевершив всі очікування і став найприбутковішим. Цього року було вирішено виділити 5,5 млрд гривень на підтримку аграріїв. Саме в цьому секторі можливий прибуток більше очікуваного. Я переконаний, що саме зараз держава має підтримати і створити сприятливі умови розвитку, прозорості сплати податків та встановлення чинників росту для українських аграріїв та їх профільних асоціацій. Це на порядок ефективніша стратегія, чим тактичні і системні занепокоєння можновладців в урядових кабінетах, кулуарах та сесійній залі українського парламенту.

Очільник уряду, Прем'єр міністр України Володимир Гройсман вважає, що бюджет України 2017 є бюджетом економічного розвитку. Зокрема, закладається зростання ВВП, що має становити не менше 3%. І цьогорічний дефіцит держави набагато менший, ніж був у 2014 році. Рахункова палата мала оптимістичний прогноз зростання доходів у 2017 році і після двох місяців він починає справджуватися.

За два місяці 2017 року бюджет отримав 112,039 мыльярдыв прибутку, що на 9,2% більше за бюджетний план, про це повідомила Державна казначейська служба. Та в той же час, в лютому до держбюджету надійшло на 12% менше, ніж передбачалося, лише 52,592 млрд гривень. Через затримку з відшкодуванням ПДВ, інфляційними процесами та підвищенням мінімальної заробітної плати відбулося перевиконання державного бюджету за перший місяць. Подальше ж зростання доходів державного бюджету в порівнянні з минулим роком на 17,3%, як це планувалося, можливе лише за рахунок інфляційного і девальваційного чинників.

Небезпеки збільшення відсотку дефіциту

Тягарем нинішньої економіки є фінансування оборони та безпеки України, 129 мільярдів грн передбачено на цю сферу. У випадку загострення ситуації на сході України ця цифра може врази збільшитися і будуть залучатися кошти з інших сфер.

Ще однією новою діркою може виявитися неприбуткова приватизація. Від приватизації планується отримати 17 млрд гривень, але спираючись на минулорічний досвід, цієї цифри може і не отримати державний бюджет, через економічну та соціально-політичну ситуації, а ще через досить низький попит на об'єкти приватизації.

Надходження акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) на 2017 рік у законопроекті визначено в сумі 68,1 млрд грн, але ця сума буде реальна лише за умов зростання виробництва підакцизних товарів та прийняття змін до Податкового кодексу. Протягом двох місяців відбулося лише зростання цін на алкоголь, і в той же час зменшилася кількість виробництва, тому кінцева сума надходження до бюджету буде явно меншою ніж планувалося.

Кошти державного бюджету становитимуть більше половини доходів Пенсійного фонду України. При цьому Фонд не має фінансових можливостей повернути кошти, залучені в попередні роки з єдиного казначейського рахунку на покриття тимчасових касових розривів для виплати пенсій і допомоги. Довго країна не зможе жити за такої побудови бюджету, необхідно якнайшвидше змінювати цю систему.

В законопроекті є пункт про право Кабінету Міністрів України здійснювати державні запозичення понад встановлені обсяги з відповідним коригуванням показників фінансування державного бюджету і граничного обсягу державного боргу (станом на 31 грудня 2017 становить 1 трлн 716 млрд 630,2 млн гривень), але це в свою чергу не відповідає Бюджетному кодексу України. Боргове фінансування державного бюджету прогнозується ще на декілька років, і це ніяк не сприятиме зменшенню державного боргу в найближчі роки. Не можна подолати дефіцит бюджету постійно використовуючи кредити, таким чином ми ніколи не будемо мати його реальний профіцит і стабільну успішну економіку.

І, певно, найепохальніший приклад підтвердження очевидного програмованого дефіциту бюджету – це є передбачення у надходження в 2017 році до спеціального фонду державного бюджету 10 мільярдів 500 мільйонів гривень конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення. При цьому в розділі "Оцінка доходів державного бюджету на 2017 рік" пояснювальної записки до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" про ці надходження не згадується.

Що цікаво, історія повторюється і як завжди не вчить українського політика. Зокрема в 2015 році, так і в січні-серпні 2016 року, такі надходження становили 0,1 млн грн, при запланованих на 2015 рік 1 млрд 500 млн грн, на 2016 рік – 7 млрд 747 млн гривень. Крім того, потребує прийняття Верховною Радою України поданого Кабінетом Міністрів України проекту Закону України від "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів".

Виходячи з вище вказаного цілком правильно зазначити, що ризики ненадходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення, в прогнозованій у законопроекті суми суттєво збільшуються.

А тим часом політики зазначають про економічне зростання і постійно оперують цим терміном. Однак не можна сказати, що ми матимемо економічне зростання, це скоріше стабілізація української економіки, адже реальне зростання почнеться тоді, коли ми припинимо латати дірки та роздавати кошти. Коли ми почнемо вкладати більше коштів саме у розвиток держави, інвестиційну привабливість, покращимо, мінімізуємо корупційні схеми, налагодимо зовнішню торгівлю. Україні необхідно стати не сировинною, а промисловою країною.

Державний бюджет України – це орієнтир держави на цілий рік вперед. Цього року ми вирішили бути соціальною країною, але якщо так буде продовжуватися у майбутньому, то ми завжди матимемо дефіцит бюджету і продовжимо жити в кредит, і таке омріяне слово профіцит буде недосяжним. Крім того резюмуючи, варто наголосити, що якщо ми так прагнемо реалістичних реформ в економіці, їх треба робити не за рахунок дохідної частини, а видаткової. Тут як раз і може розкритися не один реформаторський талант. Питання відкрите, хто його проявить до того як заговорить вулиця.

Читайте також: Що купували партії за гроші українців: асортимент вражає