Абромавичус не політик, а чистий технократ із бізнесу, через що і заява його не політична, а виключно антикорупційна, хоч дещо і емоційна. Міністр підняв пласт проблем: "смотрящих", нав’язування кадрів та корупційні потоки. Проблеми про які говорить вся країна, а влада вдає, що не чує.
Проблеми, які уже 25 років вирішуються "під килимом" на Банковій чи Грушевського, але дуже рідко публічно та відкрито.
На захист реформатора Айвараса стали посли, міжнародна спільнота, антрикорупційні активісти, Саакашвілі та журналісти. На стороні Кононенка кулуарна тусовка та Президент. Чиниться непублічний тиск.
Читайте також: Кілька меседжів з приводу відставки Абромавичуса
Слід зауважити, що Кононенко разом із Шокіним, були у списку осіб, про яких із негативним відтінком говорили на багатьох міжнародних зустрічах. Активно рекомендували Президенту позбутись небажаних кадрів.
Звичайно, що в той же час, не треба ідеалізувати литовського експата (ред. — першокласний фахівець, спеціально запрошений для роботи з-за кордону). Адже не все так ідеально і з його сторони, особливо в плані професійних успіхів його міністерства. Хоча звісно частину невдач можна списати на надмірне втручання президентської та прем’єрської раті. Несприяння зі сторони керівництва держави, палки в шпиці та намагання вимивати потоки.
Але ж, залишаєтья єдине запитання, чому, чому він мовчав так довго? Чому про це не заговорив одразу, при перших же спробах використовувати його ім’я?
Поки що невідомо.
Друге питання у тому, чи піде Абромавичус у відставку, чи все ж таки буде боротися до кінця, відправивши у відставку "схеми", "смотрящіх" та "любих друзів". Зберігши віру населення та західних партнерів у можливість реформування України. Або ж навпаки, "злитись" та дати змогу старим системщикам-корупціонерам продовжити "дерибанити" український бюджет та успішно виводити гроші на офшори.
Але те, що показуха із кількома експатами підійшла до свого логічного завершення, – однозначно.
Не може у одній країні та у одній вертикалі влади уживатись два кардинально різних підходи. І Президент, як гарант Конституції, має визначитись кого він хоче залишити: себе чи свого друга Ігоря Кононека. На базі цього рішення і має бути сформуваний новий Кабмін, на основі професіоналів та реформаторів, або ж кононенків із вітринними молодими, гарними "псевдореформаторами".
Рішення має бути прийнято негайно! Країна не має часу на очікування.