У групі ризику, за версією ООН, опиняться здебільшого країни Африки та Близького Сходу, але всі країни світу відчули подорожчання продуктів харчування на власних кишенях.
Читайте також М'ясо та яйця за шалені гроші: чому зростають ціни на продукти
Як зростали ціни у світі
Світові ціни оновили максимум за 6 років, йдеться у звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Головними факторами підвищення стало збільшення цін на цукор на олію. Інші категорії (м'ясо, зернові, молочна продукція) також виросли, але менше.
Динаміка цін на продовольство з 2011 року
Відчули на собі кризу і українські покупці. Згідно з даними Мінфіну, за останні півроку ціна на яйця "Квочка" зросла з 22.29 грн до 39.16 грн за десяток. Сонячна олія марки "Олійна" за 6 місяців змінила ціну з 34.46 грн до 47.70 грн за 850 мл, а цукор з вересня цього року – з 13.61 грн до 22.43 грн за кілограм.
Зростає в Україні й ціна на пшеничне борошно, виробництво якого в січні оновило антирекорд.
Читайте також Шмигаль заявив про спробу маніпуляції цінами на продукти: коли ситуація стабілізується
Прем'єр міністр Денис Шмигаль, окрім об'єктивних факторів, пов'язав зростання цін з монопольною змовою деяких великих гравців на ринку.
Чому зростають ціни
Якщо говорити про глобальний ринок, то головний чинник зростання цін на аграрну сировину – це різниця попиту та пропозиції. З одного боку Китай накопичує резерви та скупає шаленими обсягами кукурудзу та сою, з іншого – шкідлива для урожаю зміна клімату та нестабільність на ринку. Коли попит перевищує пропозицію – ціна збільшується.
Китай скуповує зернові, щоб відновити поголів'я свійських тварин після африканської чуми свиней, та поповнює стратегічні резерви. Сполучені Штати вже запланували засіяти рекордні площі кукурудзою та соєю під продаж Китаю, однак цього все одно недостатньо, щоб стабілізувати ціни.
"Піднебесна" наперед купує врожай, який ще навіть не засіяли. Водночас країни Південної Америки страждають від посухи та неврожаю.
Свій внесок у дестабілізацію цін зробила і Росія, яка вводить експортні мита для своїх аграріїв, щоб залишати продукцію всередині країни. Як наслідок – зменшення кількості товару на світовому ринку та зростання цін.
Оскільки у світі зростає ціна на зернові, то дорожчає комбікорм для курей, який складає левову частку собівартості яєць. Це – головна причина збільшення вартості яєць для споживачів. Також подорожчання зернових тягне за собою ціну на хліб та борошно.
Так само збільшуються світові ціни на насіння соняшника, а відповідно і на олію. З квітня минулого року ціна на соняшник зросла більш ніж удвічі. Аналітик порталу Zernotorg Олександр Тищенко зазначив, що ціна змінюється через великий попит Китаю, подорожчання нафти та збільшення обсягів ліквідності на товарних ринках.
Зміна ціни на соняшник / Інфографіка Zernotorg.ua
Як і прогнозували в ООН, свій ефект на збільшення цін дала пандемія Covid-19. На початку кризи галузь зіткнулася з ажіотажним попитом на продукти харчування, внаслідок чого злетіли ціни. Закриті кордони вдарили по країнам, у яких сільське господарство частково трималось на робочій силі заробітчан, а також по транспортній галузі.
Не варто забувати й про збільшення ціни на нафту, яка відіграє велику роль у виробництві та транспортуванні сільгосппродукції. Ціна на марку Brent вже перевищила докризовий показник і зараз складає 69 доларів.
Читайте також Ціни на бензин і дизель підскочили більш як на 10%: як заощадити на пальному
Аналітики компанії JP Morgan вважають, що світ переживає черговий сировинний суперцикл, а отже ціни на нафту та іншу сировину, зокрема аграрну, будуть лише зростати.
Зростання вартості нафти може зробити конкурентним альтернативне паливо – біоетанол, яке виробляють з цукрового очерету та кукурудзи. Отже, попит на кукурудзу, як і ціна на неї, можуть зрости ще більше.
Протести проти цін на газ: чи були підстави для підвищення тарифів:
Якщо говорити про фактори на внутрішньому ринку, в Україні з нового року збільшили тарифи на комунальні послуги, які також закладуть в кінцеву ціну продукту.
За інформацією "Економічної правди", на підвищення цін на внутрішньому ринку грає жадібність деяких фермерів, які навмисне притримують продукт та чекають підвищення ціни. Також вони очікують, доки президент підпише закон про зниження ПДВ для аграріїв з 20% до 14%.
Чого чекати Україні
Зростання цін на пшоно та кукурудзу зовсім не є гарантією стрімкого розвитку галузі та збільшення надходжень з податків, як могло здатись на перший погляд. Річ у тім, що експортом зернових здебільшого займаються великі агрохолдинги, до прибутків яких існує багато питань.
Агрохолдинги оптимізують свої прибутки, використовуючи офшорні компанії та інші схеми. Тому, не варто очікувати, що надходження до бюджету суттєво зростуть. Також зростання цін не призведе до суттєвого розвитку аграрного сектору. Агрохолдинги поки що не збираються розвивати переробку аграрної продукції. Їх цілком задовольняє нинішня бізнес-модель, яка ґрунтується на експорті сировини,
– сказав у коментарі кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.
Зі слів експерта, фермерські господарства, які орієнтовані на внутрішній ринок, обмежені платоспроможністю населення. Селянським та фермерським господарствам ще знадобиться час на відновлення потужностей після минулорічного локдауну.
Щодо стабілізації цін прогнози існують різні, але швидкого зниження ніхто не чекає. Наприклад, яйця триматимуть ціну щонайменше до Великодня (коли ціна на них традиційно зростає), і лише потім, можливо, знизиться.
Зі слів заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Качки в інтерв'ю Agropolit, світ житиме з високими цінами на зернові ще декілька років.
Держслужбовець зазначив, що держава поки не планує втручатись в регулювання цін. Відсутність регулювання цін означає зменшення ризику виникнення дефіциту.
Однак дефіцит може вилізти з іншого боку, вважають в асоціаціях "Союз птахівників України", "Союз кормовиробників України", "Cвинарі України" та в корпорації "Тваринпром". Ці організації надіслали до Кабміну листа з проханням обмежити експорт кукурудзи до 22 мільйонів тонн на рік.
Мотивують прохання тим, що якщо забагато відправляти кукурудзу за кордон, то зростуть ціни для національного виробника на внутрішньому ринку. Як наслідок – зупинки підприємств з виробництва комбікормів, скорочення виробництва м'яса птиці та свиней, ще більше зменшення обсягів виробництва яєць. У підсумку дефіцит та підвищення цін може вдарити по кишенях звичайних споживачів.
Зі слів Тараса Качки, обмежувати експорт зернових влада наразі не збирається.
Дефіцит Україні наразі не загрожує, вважає президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. На думку експерта, якщо зараз зупинити експорт і допомогти тваринникам, то у наступному сезоні фермери це пригадають і, зіткнувшись з проблемами, будуть апелювати до того, що їх позбавили додаткових прибутків
Позитивним моментом для України є той факт, що нам не загрожує продовольчий дефіцит, на відміну від низки інших країн. І хоча тваринники, які пропонують призупинити експорт зерна з України, мають рацію у тому, що це призупинить зростання цін на продовольство, не варто забувати про експортні інтереси України. Нам потрібно збільшити перехідні залишки, які будуть знаходитися на складах і тваринники зможуть їх купувати, переробляти і не боятися, що ціни на зерно зростатимуть,
– сказав Козаченко виданню Agropolit.
Як переживають кризу інші країни
Продуктова інфляція змусила піти деякі країни на протекціоністські заходи. Яскравий приклад – Росія. Там ціни на продовольство зросли в середньому на 8,2% порівняно з січнем 2020 року. Це – у 8 разів більше, ніж у Європейському Союзі.
В РФ зафіксували ціни на цукор, соняшникову олію, яйця та курятину щоб унеможливити подорожчання для споживачів. Такий крок був важливий перш за все політично, адже у вересні в країні відбудуться парламентські вибори, а подорожчання їжі неминуче вдарить по кишеням виборців та, як наслідок, по рейтингу правлячої партії.
На тлі коронавірусної кризи та дій щодо опозиції підтримка путінської "Єдиної Росії" вже впала до найнижчого за 6 років показника – 27%. Тим часом правляча партія пропонує карати за "розповсюдження фейків" про зростання цін.
Фіксація цін мала би призвести до збільшення експорту, адже набагато вигідніше продавати за високими світовими ринковими цінами, а не за фіксованими всередині країни. Однак, російська влада для стабілізації цін ввела експортне мито для пшениці, яке має спонукати виробників реалізувати товари на внутрішньому ринку. Нове мито позначиться на собівартості російських зернових та може зробити їх неконкурентними на глобальному ринку.
До теми У Білорусі ввели жорстке регулювання цін на продукти та ліки
Економісти попереджають, що така політика є жорсткою і може призвести до падіння виробництва у деяких аграрних галузях. З іншого боку, це може допомогти утримати товар на внутрішньому ринку та стримати зростання цін.
Ще одна загроза для цінової політики Росії – дефіцит, який може виникнути внаслідок заморожування цін. Це означає, що деякі товари просто почнуть зникати з полиць та не зможуть покрити потреб споживачів. Зокрема, попереджають про можливий дефіцит гравці на цукровому ринку.
У Міністерстві промисловості та торгівлі РФ тим часом зазначили, що влада має "змиритись" зі зростанням цін та повернути ринкові правила, щоб запобігти дефіциту. Замміністра порівняв цінову політику Росії з Радянським Союзом.
Путін дізнався про ціни на продукти для росіян:
Зараз в Росії планують зафіксувати ціни ще й на мінеральні добрива, які використовують у посівний сезон.
Значно гірше зараз у Нігерії, де проблема продовольства є ключовою для національної безпеки. Рівень продовольчої інфляції в цій країні – 20,6%, і ціни мають тенденцію на подальше зростання.
Читайте також Ціни виросли на 3000% всього за рік: що відбулося у Венесуелі у 2020 році
Не останню роль у проблемах Нігерії відіграла протекціоністська політика влади на закриття кордонів з сусідніми Беніном, Камеруном, Нігером та Чадом. Це – частина африканських торгових війн. Таким чином влада намагалась вирішити проблему контрабанди, неконтрольованого імпорту та водночас підтримати власних виробників.
Як виявилось, виробники всередині країни не здатні забезпечити потреби населення, а отже, як наслідок, виникла інфляція. Зіткнувшись зі зростанням цін, влада країни все ж частково відкрила кордони, однак товаропотік так і не відновився.
"Білоруські" і органічні продукти, Обережно міф:
Також президент Нігерії Бухарі заборонив використовувати іноземну валюту з Центрального банку для імпорту харчів. Це означає, що імпортери вимушені шукати більш дорогі долари на інших ринках, внаслідок чого кінцева ціна на продукти збільшується, і прискорюється інфляція.
Видання The Africa Report посилаючись на дані Euromonitor зазначає, що нігерійці вже витрачають близько 60% доходів на їжу, і це – один з найвищих показників у світі.
До всіх зазначених проблем варто додати посухи, соціальні конфлікти між релігійними групами та поганий стан основних торгових шляхів.
До теми Рекорди побив буряк: які продукти найбільше подорожчали у 2021
Зовсім погані справи у Лівані. Там через економічну кризу та девальвацію валюти ціни на продовольство підскочили на 400%. Bloomberg називає фінансову кризу в країні найтяжчою за останні десятиліття. Майже половина населення тепер перебуває за межею бідності.
За даними поліції Лівану, в країні на 91% збільшилась кількість вбивств та на 57% – кількість пограбувань.
Солдати голодують, так само як і народ. Їм потрібна армія чи ні? Ви хочете, щоб армія міцно стояла на ногах, чи ні? Їм байдуже. Офіцери теж страждають і голодують. Я звертаюся до чиновників: куди ви йдете? Чого ви чекаєте, – сказав головнокомандувач армії Лівану Джозеф Аун.
Зараз у Лівані тривають масові виступи проти влади. Поглиблює кризу неможливість уряду домовитись з Міжнародним валютним фондом, співпраця з яким могла б пом'якшити наслідки кризи.