За відповідні законопроєкти №4475, №4398, №4399 депутати проголосували у другому читанні. Надалі їх має підписати спікер парламенту і президент.
Цікаво про Кредити 5–7–9%: скільки грошей банки видали бізнесу за останній тиждень
Що планують робити із боргами за валютними кредитами
Борги хочуть реструктуризувати, в деяких випадках заборгованість можуть списати. Виконані виплати за неустойками зарахують в погашення. Сукупність законопроєктів пропонує перевести валютні кредити в гривневі за сучасним курсом.
Серед причин необхідності прийняття законопроєкту – події форс-мажорного характеру, що суттєво вплинули на курс гривні: Революція Гідності, окупація частини території України тощо. Негативні наслідки форс-мажорних обставин не можуть бути повністю перекладені кредитодавцями на позичальників,
– пояснили автори у пояснювальній записці.
Закон №4475 передбачає:
- Проведення обов’язкової реструктуризації на підставі закону (а не на підставі договору про реструктуризацію).
- За наслідками реструктуризації – перерахунок усі грошових зобов’язань у гривні (без прив’язки до іноземної валюти) за офіційним курсом, встановленим НБУ у день реструктуризації.
- Списання неустойки (штрафу, пені), а сплачену до проведення реструктуризації неустойку зарахувати на погашення "тіла" кредиту та процентів за користування кредитом;
- Процентну ставку за користування кредитом, що застосовувалась до реструктуризації, переглянути на таку: половина розміру українського індексу ставок за 12-місячними кредитами.
- Після реструктуризації встановити ставку за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні.
За нього проголосували 273 нардепи.
Валютні кредити: у чому проблема
- Після світової кризи 2008 року гривня суттєво впала, а відсотки за виплатами іноземних кредитів зросли.
- У 2014 році, з початком війни і стабілізацією курсу не за рахунок золотовалютних резервів, суми боргів у позичальників зросли.
- Відтак з'явилося багато позичальників, які не могли платити заборгованість за новим курсом.
- Після початку війни і економічної кризи Рада ввела мораторій на вилучення майна позичальників за валютними кредитами.
- Однак частина позичальників так і не почала гасити кредити.