У листопаді минулого року в громадському транспорті Києва в тестовому режимі запустили єдиний електронний квиток. А з першого квітня він нарешті буде працювати повноцінно, кажуть в КМДА.

Читати також: Укрзалізницю віддадуть на 10 років в управління Deutsche Bahn: компанія це спростувала

Більше не потрібно передавати за проїзд, відволікати водія, чи згадувати, в якій кишені лежить окремий проїзний для кожного виду транспорту,
– радісно повідомляють столичні чиновники.

Проте, якщо розібратися, єдиний квиток далеко не єдиний. З його допомогою можна буде оплатити проїзд у метро, трамваї, автобусі, тролейбусі, міській електричці та фунікулері. Проте у маршрутках все буде по-старому: "передайте, будь-ласка". Хоч міська влада й планує ввести систему оплати e-квитком і у маршрутних автобусах, наразі ніяких змін у цьому напрямку не спостерігається.

Метро переходить на діджітал

Київський метрополітен анонсує "смерть" жетонам. Останній місяць, коли пасажири зможуть оплатити поїздку жетоном буде березень 2020 року. Отже, у нас є час аби використати усі придбані жетончики.

Процес зникнення жетонів виглядає вічним, але ви можете не купувати їх уже і не чекати останнього дня. Використайте, будь ласка, всі свої запаси до 31 березня, якщо не плануєте зберігати жетони "на довгу пам'ять". З 1 квітня разовий прохід буде за QR-квитками,
– пишуть на сторінці Facebook Київського метрополітену.

До речі, такі звичні нам жетони з'явилися в київському метро лише два десятиліття тому, а в самому початку на станціях не було навіть турнікетів. Спочатку вхід у метро був тільки з паперовими квитками. Коли з'явилися турнікети, зайти можна було за 5-копійчаними монетами. Перші турнікети встановили у 1963 році на станції Хрещатик.

Тепер паперові квитки, по-суті, повертаються у вигляді QR-квитків. Якщо ви не маєте KyivSmartCard або банківську карту та хочете купити лише одну поїздку у метро, такий QR-квиток ви зможете придбати у касі або в терміналі на станції.

Так виглядає єдиниий електронний квиток у Києві / фото: Главком

Крім того, в КМДА запевняють, що QR-квиток можна буде купити з допомогою смартфону й показати його валідатору на турнікеті.

А так виглядає QR-квиток / фото: delo.ua

На сьогоднішній день QR-квитком можна скористатися на таких станціях: Майдан Незалежності, Площа Льва Толстого, Почайна, Сирець, Харківська, Вокзальна, Театральна, Хрещатик, Академмістечко, Арсенальна.

А як же зелені картки метро? Всі записані поїздки на картки можна буде використати до 31 березня 2021 року, кажуть в адміністрації метрополітену.

Трохи цікавої статистики

Транспортною карткою Kyiv Smart Card вже користуються 300 тисяч киян, кажуть в КМДА. А з початку встановлення перших безконтактних терміналів у Київському метрополітені пасажири близько 100 мільйонів разів сплатили проїзд за допомогою безконтактних банківських карток.

Протягом п’яти років безконтактною технологією у метро встигли скористатись туристи з понад 90 країн. Найпопулярнішими безконтактні розрахунки є на станціях Вокзальна, Лук’янівська, Палац спорту, Либідська та Політехнічний інститут. Загалом у метрополітені нині встановлено 139 жовтих турнікетів для безконтактної оплати проїзду банківськими платіжними картками й гаджетами.

Детально про нові тарифи на проїзд у Києві

  • За планами з 1 квітня проїзний з необмеженими поїздками на місяць для автобусів, трамваїв, тролейбусів, фунікулера та метрополітену буде коштувати 1300 гривень, лише на другу половину місяця - 650 грн. Для студентів вузів і ПТУ денної форми навчання – половину вартості (650 грн), для учнів денної форми навчання – чверть вартості (325 грн або 162,5 грн на другу половину місяця). Міська електричка в переліку доступних видів транспорту для цього квитка не значиться.
  • Проїзний на 46 поїздок для автобусів, трамваїв, тролейбусів, фунікулера, метрополітену та міської електрички, як планується, коштуватиме 290 грн; на 62 поїздки – 360 грн; на 92 поїздки – 575 грн; на 124 поїздки – 770 грн.
  • На другу половину місяця ці квитки також планується продавати за 50% вартості з обмеженням в такій само кількісті поїздок. Аналогічні квитки для студентів вузів і ПТУ будуть продаватися за половину вартості, для учнів денної форми навчання - 25% вартості; наприклад, шкільний проїзний з обмеженням в 46 поїздок протягом місяця буде коштувати 72,5 грн.
  • Водночас у Києві хочуть ввести квитки на проїзд в комунальному транспорті без обмеження кількості поїздок терміном в 1-3 доби. Квиток на 24 години буде коштувати 100 грн, 48 годин – 150 грн, 72 години – 200 грн.

Тарифи на разові поїздки залишаються незмінними: від 6,5 до 8 грн в залежності від кількості придбаних за раз поїздок.

Чому Київ відстає від європейських столиць?

Отже, Київ мріє бути серед сучасних, smart, тобто розумних міст. Тому вводиться єдиний електронний квиток, за аналогом європейського. Але якщо порівнювати столиці інших країн з нашою, виявляється, що Київ продовжує відставати від них.

Про транспортні проблеми столиці ми поговорили з експертом Олесем Олійником, який до слова, є автором проекту реформи транспортної системи Києва за європейськими стандартами, яку міська влада відмовилась розглядати. Олесь часто мандрує світом, тому має можливість оцінити якість транспортних послуг у різних країнах.

Він переконаний, що Київ встановив неадекватну ціну за місячний проїзний – 1300 гривень, якщо у Варшаві, наприклад, він коштує 110 польських злотих (710 гривень).

При тому рівень якості надання послуг не на користь Києва й дуже суттєво,
– каже експерт.

Олесь Олійник / фото з його сторінки у Facebook

У Києві також вводиться добовий проїзний – 100 грн. Якщо рахувати в разових поїздках по 6,50, це приблизно 15 поїздок.

Це не дуже вигідно навіть для туристів, які приїжджають побачити Київ на один день й багато катаються у транспорті, а що говорити про киян. Якщо брати європейські столиці – Берлін, Відень, в середньому добовий проїзний там дорівнює 2-3 разовим поїздкам. Вряд чи кияни купуватимуть такий вид проїзного, для них все одно найвигіднішим лишається разовий проїзд,
– наголосив Олійник.

Також в Європі розповсюджена система погодинних квитків, з можливістю пересадки, це нормальна практика там, але у Києві поки відмовляються від такої системи.

Читати також: Соціальний ліфт: чи легко розбагатіти в Україні