Базовий прогноз, озвучений керуючим партнером компанії Capital Times Еріком Найманом: темпи зростання ВВП — 2%, інфляція за підсумками року 11%.

Однозначно інфляції 8-9%, яка закладається в бюджет, ми не очікуємо,
– відзначив Найман.

Економіст пояснив: ціни на нафту зросли. У січні вони тільки дійдуть до заправок, до реальної економіки, і поширюватимуться далі, на так звану споживчу інфляцію. Плюс у нас серйозно ростуть зараз ціни в промисловості, теж від інфляції витрат, чого не було в 2015 році і першому півріччі 2016 року. У 2017 інфляція витрат серйозно наздожене споживчу інфляцію, і буде знизу "підпирати".

Але більш висока інфляція, наголосив Найман, дасть до 20 мільярдів гривень додаткових надходжень до держбюджету. Це може дещо компенсувати ті занадто оптимістичні розрахунки, які зараз закладаються Мінфіном до держбюджету.

Валютні резерви не зміняться, залишаться на рівні 15 мільярдів доларів, відзначив економіст. Тому що будуть вже активно проявлятися два фактори: зростаючі виплати за зовнішніми боргами та погіршення торгового сальдо. Позитивний ефект від триразової девальвації вже зійшов нанівець. У нас вже зараз дефіцит бюджету, зовнішньої торгівлі.

Нацбанк закладає 17 мільярдів. Плюс два мільярди – це дуже оптимістично. Ще не я не бачу, звідки вони візьмуть ці два мільярди,
– акцентував Найман.

Курс гривні до долара

На кінець наступного року економісти очікують ринковий курс 29,3 гривні за долар. При цьому, за словами Наймана, буде поступово збільшуватися різниця між офіційним курсом і ринковим.

Вже зараз вона близько півтори гривні. На кінець наступного року може скласти до 2,5 гривень. Буде у нас два різних курси,
– спрогнозував економіст.

До всього, на основі того бюджету, який пропонує нині наш уряд, економісти прогнозують зростаюче податкове навантаження на економіку і збільшення частки держави в економіці: чим більше держвидатків і держдоходів в ВВП, тим більше частка держави і тим більше вона перерозподіляє через себе.

А вона це робить неефективно, як правило. Це буде відбуватися за рахунок ринкової економіки. І найбільші втрати понесуть сектори економіки, орієнтовані на внутрішній попит. Експортоорієнтовані сектори будуть більш-менш непогано жити. Це аграрний сектор, в першу чергу. Металургії і машинобудуванню трошки складніше,
– уточнив Найман.

Боргові переживання

Економісти дуже переживають – яким чином буде фінансуватися в наступному році дефіцит державного бюджету.

Програма співпраці з МВФ знаходиться в зоні серйозного ризику. І буде вона знаходитися в такому пасивному стані як мінімум перше півріччя 2017 року. Це вкрай ускладнить задачу обслуговування наших боргів і виплати за цими боргами,
— наголосив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Економіст пояснив: у наступному році ми повинні як мінімум 1,6 мільярда доларів віддати у вигляді відсотків і ще 1 мільярд повернути МВФ. Плюс ще один мільярд доларів, який ми повинні повернути за обслуговування реструктуризованих український європейських бондів, які, до слова, у Фонді Блейзера вважають вкрай неякісно реструктуризованими колишнім складом Міністерства фінансів України. Таким чином отримуємо вже 3,6 мільярда доларів. Якщо додати туди ще можливий дефіцит рахунку поточних операцій, який мінімально оцінюють на наступний рік в районі 1,5 мільярда доларів, це означає, що мінімальна потреба в кредитуванні на наступний рік для України знаходиться в межах близько 5 мільярдів доларів. Без них підтримувати фінансову стабільність в країні буде вкрай складно. Альтернативою може бути вилучення частини грошей із золотовалютних резервів, які зараз складають 15,3 мільярда доларів, що ніби й нормально, і покриває 3-місячний імпорт. Однак ризики їх обміління актуалізуються зараз і протягом наступного року, у міру того, що не буде продовжена програма співпраці з МВФ.

Якщо немає цієї співпраці – немає і ніякого додаткового "закачування" валюти в країну – ні від європейських структур, ні від Світового банку. І немає кредитних гарантій від Міністерства фінансів США, де Україна успішно позичала три рази по одному мільярду доларів і потім могла розміщувати свої власні європейські бонди на зовнішніх ринках запозичення капіталу під 1,7%. Чи не тому, що Україна така хороша, а тому, що за нею стояли гарантії Мінфіну США,
— уточнив Устенко.

У зв'язку з цим єдиною альтернативою для Міністерства фінансів є вихід на зовнішні ринки запозичення капіталу. Але спробу міністра фінансів протестувати зовнішні ринки запозичення капіталу Устенко назвав "вкрай сумною практикою", яка дасть можливість накопичити ще додатковий борг, причому борг дорогий – вартість його обслуговування за новими розміщеннями буде мінімально на рівні 8% річних, в порівнянні з 3%, які ми отримуємо зараз, при співпраці з МВФ. Більш того, в самому проекті нового держбюджету вже закладені суми, які спробують позичити на зовнішньому ринку запозичень капіталу.

Більше того, Устенко наголосив на колосальних ризиках для бюджету на наступний рік. Основні – це доходи, які очікують від приватизації. З огляду на, що план по приватизації в цьому році виконано менш, ніж на 1%, це дає серйозні сумніви очікувати 17,5 мільярда гривень до дохідної частини держбюджету в 2017.

Ми ставимо під великий сумнів цифру, яку Україна спробує отримати від повернення "скарбів" попередньої влади. Якщо ці гроші не отримають, дефіцит держбюджету розшириться додатково на 4%,
— констатував Устенко.

Єдиний фактор, який зможе забезпечувати зростання наступного року – це наші зовнішні ринки. Це традиційна українська модель зростання за рахунок зростаючого експорту. На думку Устенка, зовнішні ринки в наступному році для нас будуть відносно сприятливими, що непогано в короткостроковій перспективі. Але погано в середньо- і довгостроковій перспективі.

Інвестиції і де їх брати

Українська економіка потребує іноземних інвестицій. У Міжнародному фонді Блейзера вважають, що тільки сільськогосподарський сектор в стані адсорбувати близько 5 мільярдів доларів інвестицій. З огляду на інші сектори Україна здатна адсорбувати 10-15 мільярдів прямих іноземних інвестицій, але це теоретичний розрахунок. Максимум, який Україна за всю свою новітню історію отримувала – 10 мільярдів, на хвилі популярності України після Помаранчевої революції. Тоді ж ми і мали економічне зростання, що виходить за межі 5%.

У наступному році притоки прямих іноземних інвестицій навряд чи будуть активізовані на тлі слабкого прогресу структурних реформ, зауважив Устенко. Більшість інвестиційних компаній вже обрали країни, в які вони збираються інвестувати, і України там немає. Щоб стимулювати інвесторів, необхідно забезпечити достатньо низький рівень ризику при високій нормі рентабельності на вкладений капітал. Цього в Україні не відбувається.

Нас засмутив прогноз, виставлений обома агентствами: Україна має стабільний, stable outlook. Це означає, що вона буде залишатися на тому ж рівні. Позитивна інформація – гірше навряд чи буде, але негатив в тому, що країни, що можуть залучати інвестиції, повинні отримати статус positive outlook. І це серйозний негативний сигнал інвесторам,
– відзначив Устенко.

І оскільки інвестиції ми навряд чи отримаємо, розвиватися за їх рахунок українська економіка не зможе, хоч і дуже цього потребує.

Внутрішні загрози

Ерік Найман назвав дві головні внутрішні загрози для розвитку економіки у наступному році: це техногенні катастрофи та відсутність значущого прогресу в реформах в економіці і відсутність стратегічного бачення розвитку економіки в країні.

Недофінансування в основні фонди, в інфраструктуру, енергетику, ЖКП збільшують ризики катастрофи досить великого масштабу. І поки я не бачу ніяких заходів, що дозволили б цього уникнути. Нам би пережити теплу зиму,
– відзначив економіст.

А друга загроза песимістичніша і веде нас до серйозних проблем у 2018 році. Наступний рік ми переживемо відносно спокійно, але якщо економіка реально не прискориться, то в 2018 нас чекатиме чергова реструктуризація зовнішніх боргів. Тому що коли у вас одночасно з ВВП, з того, що заробляє Україна, вилучається величезна частина для виплати по боргах і плюс ви змушені підтримувати вкрай зношену інфраструктуру, ви можете прийти до точки, коли ресурс обмежений і потрібно вибирати: або інвестувати в те, щоб не розвалилася енергетика або дороги, або залізниця, або ж виплату за зовнішніми боргами здійснити. Думаю, що гроші на обслуговування зовнішніх боргів будуть спрямовані на забезпечення виживання, пояснив свою точку зору Найман.

Серед зовнішніх ризиків економіст відзначив поки невідому зовнішню політику США і високу ймовірність економічної кризи в Китаї, Індії, Туреччині.

Те, що відбувається зараз в цих країнах, вселяє дуже серйозні побоювання, що цим країнам вдасться уникнути кризи. А якщо криза станеться в Китаї – то через три місяці вона докотиться до нас, що б ми не робили,
— переконаний Найман.

Невідоме і перспективне

Втім, існують ще деякі фактори, які можуть вплинути на українську економіку. Зокрема – це рішення стокгольмського арбітражу по знаменитому газовому процесу. На користь України чи Росії буде рішення – поки невідомо. Але це серйозний, багатомільярдний фактор, наголосив Найман.

Друга невідомість – це незавершена банківська "чистка".

Вона реально незавершена, і це дамоклів меч, який заважає поверненню довіри вкладників до банківської системи і повернення вкладників в цю систему,
– акцентував економіст.

Третя "темна конячка", яка здатна сприяти економічному росту України, на думку Наймана, – це ринок землі і велика приватизація.

Якщо ринок землі відкриється в наступному році, це може серйозно поліпшити інвестиційний клімат України і залучити сюди мільярдні інвестиції. І вже до кінця року серйозно змінити економічну ситуацію на позитивну. І навіть якщо в Китаї станеться криза, а ми відкриємо ринок землі, то при втечі капіталу з Китаю китайським інвесторам може бути цікаво бігти в Україну,
– відзначив економіст.

Окремий фактор невідомості – ціни на агропродукцію. Сьогодні на світових ринках вони перебувають на історичному мінімумі. Ціни на нафту вже виросли в два рази, а на пшеницю та кукурудзу вони внизу. Але Найман відзначив, що не виключає зростання цін на агропродукцію в кілька разів – а це суттєво збільшить експорт і виручку в Україну, і дозволить спокійно пережити зовнішні потрясіння та відставання в темпах проведення реформ. І це буде одне з бажань, які варто українцям загадувати в новорічну ніч.

Читайте також: Залишити погане в старому році: економічні підсумки 2016