Перша заступниця голови Національного банку України в межах проєкту "Інтерв'ю24" розповіла нам, що НБУ та банки кілька років готувався до роботи в надзвичайних умовах. Тому банківська система витримала основний удар.

Перша частина Чи буде долар по 50, ріст цін і чому НБУ підняв облікову ставку: інтерв'ю з Катериною Рожковою

Про те, чи достатньо в Україні зараз готівки, яка ситуація з гривнею на тимчасово окупованих територіях, скільки мільярдів у місяць витрачає держава і звідки ці кошти беруться, чому економіка вже втратила 100 мільярдів доларів і скільки може втратити до кінця 2022 року – читайте далі.

Як з початку війни змінилася робота Нацбанку та чи вдалося в перші дні втримати в робочому русі колектив?

Ми готувалися до роботи в надзвичайних умовах починаючи з 2015 року. Війна у нас в країні розпочалася ще в 2014 році й після відносної нормалізації ситуації в 2015-му ми почали готувати усі необхідні внутрішні документи і процеси для того, щоб мати змогу працювати у разі погіршення ситуації. У минулому році ми додатково актуалізували наші плани безперебійної роботи.

Нам також допоміг ковідний локдаун, коли не лише Національний банк, а і вся банківська система перейшла до роботи в онлайні: починаючи від обслуговування клієнтів, до проведення нарад через zoom. Тому певним чином процеси вже були налаштовані на можливість працювати дистанційно.

Ми спростили дуже багато процедур для банків щодо ідентифікації клієнтів, подачі документів в електронному вигляді тощо. Тобто операційно банки були готові до дистанційної роботи.

Основні наші зусилля на початку війни направлялися на те, щоб банківська система не зупинялася ні на день. Тобто щоб безперервно обслуговувався бізнес, населення, держава, що теж дуже важливо з точки зору проходження платежів, виплати заробітних плат, пенсій, фінансування потреб армії. Зрозуміло, що це величезний комплекс питань.

Вже зараз, озираючись назад, на ті перші тижні війни, я можу сказати, що ми всі разом це зробили.

Звичайно неможливо було все врахувати. Ми розуміли, що загроза нападу є і вона висока, але ніхто з нас не очікував такої повномасштабної війни. Проте я вважаю, що система спрацювала на відмінно.

У перші дні війни українці масово кинулися до банкоматів, аби зняти готівку. Однак згодом, коли переконалися, що ситуація стабільна, почали повертати гроші на рахунки. Як змінилася зараз ситуація з вкладами?

Це природно, коли люди в таких ситуаціях намагаються себе убезпечити. Я дуже добре памʼятаю перші дні, можливо, навіть перший тиждень. Майже все припинило працювати, люди перестали ходити по вулицях, позачинялися магазини, не всі відділення банків працювали. До того ж мережі магазинів, заправок, не розуміючи, чи буде працювати банківська система, перестали приймати картки. Вони вимагали готівку. Звичайно, люди пішли цю готівку знімати.

Але ми працювали і з банками, і з нашими великими торговельними мережами, роз'яснюючи їм, що безготівкові рахунки є безпечнішими. Й дійсно ситуація змінилася.

Коли і люди, і магазини, і заправки переконалися, що банківська система працює, платежі проходять, вони заспокоїлися й почався зворотний процес.

З початку війни залишки на вкладах фізичних осіб в банківській системі зросли приблизно на 74 мільярди гривень. Великою мірою це зумовлене значними соціальними виплатами, які здійснює сьогодні уряд: допомога вимушеним переселенцям, підвищення заробітних плат військовим, медикам тощо. Бізнес також на початку війни надавав підтримку своїм працівникам, виплачуючи фінансову допомогу та авансуюючи виплату заробітних плат. І частково це також кошти, які повернулися в систему.

Сьогодні безготівкові розрахунки переважають. Люди частіше користуються дистанційними сервісами банків. За діджиталізації банківської системи ми всі стали амбасадорами безготівки, бо, як на мене, це дуже зручно.

А яка ситуація з готівкою в Україні? Чи достатньо її в НБУ та інших банках?

Банківська система залишається дуже ліквідною. Якщо подивитися на високоліквідні кошти, то сьогодні "живі гроші" банків перевищують 230 мільярдів гривень. Це дуже велика сума. Завдяки цьому банки вільно оперують як безготівковими розрахунками, так і операціями, пов'язаними з видачою готівки. Перебоїв немає.

У перші тижні війни дійсно були перші складнощі з фізичною доставкою готівки. Це в першу чергу повʼязано з активними бомбардуваннями та бойовими діями у багатьох регіонах, через що фізично привезти готівку було дуже складно. Наразі для більшості регіонів це питання вирішене.

Водночас у нас залишається питання доставки готівки в регіони, які є тимчасово окупованими. Я маю на увазі Херсонщину, окремі населені пункти Запорізької області та інші міста. Там ситуація дуже складна. На жаль, доставити туди готівку ми не можемо, тому люди і банки оперують наявною гривнею. Проте, якщо є зв'язок, то всім клієнтам доступні онлайн сервіси.

Звичайно, ми розуміємо, що зв'язок там є далеко не завжди. Буквально декілька днів тому зник зв'язок в Херсоні. І ось це дійсно складно, тому що в цьому конкретному випадку ми не можемо нічого зробити.

До теми Херсонці відмовляються користуватись рублями: окупанти погрожують забрати і знищити їх майно

Разом з тим, якщо немає прямої загрози життю і здоров'ю банківських працівників і клієнтів, банки продовжують працювати, намагаючись максимально задовольнити потреби населення і підприємців.

На тимчасово окупованих територіях окупанти намагаються навʼязати нашим людям користування рублем й обмежують користування гривнею. Наскільки критична ситуація з цим?

Це тактика 2014 року. Звичайно, Росія намагається витіснити українську гривню з обігу й застосовує різні механізми для цього. По суті вона забороняє, наприклад, приймати гривню у магазинах, примушує людей міняти гривню на рублі.

І це абсолютно незаконно. Це суперечить всім міжнародним конвенціям, які говорять (і це дуже важливо): якщо на тимчасово окупованій території забезпечується обіг валюти цієї території, тобто української гривні, то інша держава не має права запроваджувати свою валюту. Ми звертаємо на це увагу міжнародних фінансових організацій. Намагання запровадити рубль на території України – це злочин, який здійснює сьогодні центральний банк Росії.

Саме тому ми закликаємо банки й намагаємося їм допомагати залишатися як можна надовше на тимчасово окупованих територіях і надавати послуги нашим громадянам. Зокрема, щоб люди мали змогу розраховуватися у національній валюті й не були змушені переходити на розрахунки в рублях через відсутність коштів й можливості придбати їжу та необхідні речі.

Наш основний меседж такий – ви маєте працювати в цих регіонах й обслуговувати клієнтів допоки немає прямої загрози життю і здоровʼю співробітників й, звичайно, клієнтів банків.

Звідки зараз, у час війни, до бюджету країни надходять гроші? І чи достатньо їх?

Перше – це військові облігації, які розміщує уряд. Звичайно, основними їх покупцями є комерційні банки. Але останній місяць активізувалися населення і бізнес. Вже 76 тисяч громадян і представників бізнесу (на момент публікації 89 тисяч юридичних та фізичних осіб – 24 канал) придбали ці облігації. Кошти від їх розміщення наразі йдуть на покриття дефіциту бюджету.

Друге джерело, основне сьогодні, – це допомога наших західних партнерів, міжнародних фінансових організацій, урядів країн. З початку війни ми отримали від них майже 7,4 мільярда доларів (дані оновлені після запису розмови через надходження додаткової допомоги – 24 канал). Знову ж таки – всі ці кошти йдуть в бюджет.

Більше того, можу сказати, що країни G7 оголосили про пакет підтримки Україні в обсязі майже 20 мільярдів доларів, а також Євросоюз виділить 9 мільярдів євро.

Третє – враховуючи поступове відновлення бізнесу і ділової активності, треба повертати ті податки і мита, які були скасовані. Насамперед податки на імпорт. Уряд вже прийняв таке рішення, очікуємо ухвалення законопроєкту Верховною Радою. Надходження від податків слугуватимуть джерелом наповнення бюджету.

Це основні в умовах війни джерела, які можуть нам допомогти профінансувати наші видатки, не враховуючи емісійне фінансування, яке ми прагнемо мінімізувати.

Скільки загалом потрібно грошей на витрати Україні в місяць – для пенсій, зарплат, субсидій тощо?

Близько 5 мільярдів доларів на місяць – таку цифру озвучує міністр фінансів Сергій Марченко. Це по суті і є обсяг витрат, непокритий доходами бюджету, і цю потребу треба якось закривати.

Зрозуміло, що витрати в Україні у час війни значно більші, аніж були до 24 лютого. Як це впливає на бюджет?

Треба згадати початок війни, коли майже все зупинилося, і лише потім поступово почали відновлювати свою роботу підприємства. Звичайно, що це прямо впливає на доходи бюджету, адже вони – це ніщо інше, як податки: податок на прибуток, на додану вартість, акцизи, ренти, податок з доходів фізичних осіб. За рахунок цих доходів ми як країна фінансуємо свої видатки. Якщо доходів менше ніж видатків, виникає дефіцит бюджету, який може бути профінансований за рахунок запозичень.

Суттєве скорочення економічної активності, тобто обсягів роботи підприємств, призвело до того, що класичні податки скоротилися, оскільки обсяги виробництва стали набагато меншими. За нашими оцінками, завантаженість підприємств, які повністю або частково відновили свою роботу, лишається на 40% нижчою, ніж до війни. Отже, і податки опосередковано будуть менші.

Зараз відносно стабільно надходить до бюджету податок на доходи фізичних осіб, тому що підприємства намагаються платити заробітну платню. Однак, на жаль, бачимо тенденцію до скорочення: хтось не працює повний робочий день через недозавантаження потужностей, хтось у вимушеному простої.

Звісно, ураховуючи, що війна триває вже більше трьох місяців, все більше підприємств переглядають розмір зарплати у бік скорочення. Це також у майбутньому впливатиме на рівень доходів державного бюджету.

Крім того, на початку війни, аби якось підтримати бізнес, уряд і Верховна Рада скасували низку податків, дали змогу бізнесу перейти на спрощену систему оподаткування – тобто не сплачувати податок на додану вартість, а платити податок з обігу. Це також вплинуло на скорочення обсягу надходжень до бюджету.

Натомість видатки, і ви абсолютно правильно зазначили, зросли. Великий обсяг видатків з бюджету іде:

  • на оборону,
  • для підтримання громадського порядку,
  • на соціальні виплати, підтримку людей, які вимушені були переїхати в інші регіони,
  • людям, які повністю або частково втратили роботу.

Звичайно, це все призводить до того, що дефіцит бюджету зростає.

НБУ таки довелося вдатися до додаткової емісії гривні, тобто згрубша – запустити друкарський верстат. Як відомо, наслідками такого кроку у звичайних умовах є інфляція й зниження купівельної спроможності населення. Які наслідки від такого кроку в умовах війни? Чи було це виправданим і чи принесло бажаний результат?

Я вважаю, що цей крок був виправданим. Ми всі приймали це рішення, розуміючи, що це крайній захід. Ми вдалися до нього разом, аби забезпечувати обороноздатність і соціальний захист населення. Іншого джерела не було.

Величезні анонсовані суми міжнародної допомоги не надходять швидко. Країнам-партнерам і міжнародним фінансовим організаціям потрібен час, адже є внутрішні процедури – щось має схвалити парламент, сенат, інші органи. Хоча вони й заявили про цю допомогу з перших днів війни, але проходження всіх необхідних кроків забрало час. А нам треба було допомагати країні з перших днів війни.

Якщо говорити про вплив на інфляцію, то з початку війни Національний банк викупив у Міністерства фінансів 190 мільярдів гривень (дані оновлені після запису розмови через додатковий викуп ОВДП – 24 канал).

Що значить ця сума? Насправді поки фінансування бюджету має дуже обмежений вплив на інфляцію. Я поясню чому: з одного боку ми цю гривню віддали Міністерству фінансів, яке профінансувало всі необхідні витрати. А з іншого – коли наші імпортери, які закуповуючи критичний імпорт для потреб оборони і держави, купували валюту, то ми продали їм валюту й забрали цю гривню назад.

Тобто фактично гривня не лишилася в обігу на ринку, тому й не мала впливу на інфляцію. Зростання цін сьогодні драйвиться переважно іншими факторами.

Водночас фінансування бюджету за рахунок емісії – це крайній захід для центробанку. І це не може бути систематичним джерелом поповнення дефіциту бюджету.

Тому сьогодні на першому місці серед джерел має стояти робота з нашими міжнародними партнерами і перегляд податків, особливо на імпорт товарів. Й знову ж таки ринкові запозичення Міністерства фінансів, які можна активізувати, на нашу думку, шляхом підвищення ставок за облігаціями внутрішньої державної позики.

Що з приємного хочу сказати? Міністерство фінансів зробило попередню оцінку стану виконання бюджету за травень і фіксує, що збільшилися надходження від сплати податку на додану вартість внутрішньо вироблених товарів. Це говорить про певне пожвавлення попиту економіки.

Економіка поступово адаптується. Звичайно, довоєнного стану вона не досягла й не досягне так швидко:

  • через руйнацію інфраструктури,
  • через руйнацію об'єктів промислового виробництва,
  • через те, що дуже велика кількість наших громадян була вимушена виїхати з території України. З одного боку вони є робочою силою, а з іншого – створювали попит на внутрішньому ринку й прискорювали обіг товару-грошей.

Ми розуміємо, що економіка з точки зору обсягів лишатиметься на нижчих рівнях, але вона помалу почала працювати.

Попит у громадян змінився. Якщо в перші місяці війни у людей від шоку був попит тільки на товари першої необхідності – це їжа, медикаменти, якісь дуже прості речі, то зараз відновлюється попит на промислові товари, на одяг, послуги.

Також бачимо, що відновлюється попит на імпортовані товари, особливо довгострокового використання, – пральні машини, автомобілі й інше.

За таких умов треба повертати податки, які скасували. Зниження податкового навантаження – питання дуже важливе, але має розглядатися разом з чіткім розумінням компенсаторів надходжень для бюджету. Інакше це призведе до руйнівних наслідків для економіки, бізнесу і громадян.

Важливо Світовий банк погодив транш у майже 1,5 мільярда доларів для України: на що підуть ці гроші

Наскільки сильно через війну постраждає економіка України

Підсумовуючи нашу розмову про економічну ситуацію в Україні. Як сильно через війну постраждала економіка і скільки часу потрібно буде країні, аби вийти на довоєнний рівень, або навіть покращити її?

Економіка постраждала серйозно. Ми вже з вами говорили про втрати інфраструктури, промислових обʼєктів й людські жертви. Це все дуже страшно.

За нашими оцінками прямі втрати економіки вже перевищують 100 мільярдів доларів. Це оцінки того, що зруйновано: був завод – нема заводу, був міст – нема мосту, був будинок – нема будинку. Але війна триває і ми кожен день живемо у вже звичних для нас повітряних тривогах і розуміємо, що наші втрати, на жаль, зростають щодня.

Якщо говорити про відновлення економіки і як швидко це може статися. Я впевнена, що з допомогою інвестицій наших країн-партнерів, бізнесу та приватних інвестицій нам вдасться відновитися досить швидко.

Ключове питання сьогодні – треба дійсно розробити якісний план відновлення розвитку країни після війни. Цей план має включати не лише відбудову того, що було знищено чи зруйновано, а й інституційну відбудову країни. Тобто ми повинні не просто робити капітальний ремонт всього зруйновано, а будувати нове – нову економіку, нові відносини, нові інституції, прозорі відносини між державою і бізнесом, між державою і громадянином. Ми маємо все це будувати, орієнтуючись на стандарти Європейського Союзу, членами якого хочемо стати.

Це займе час і буде коштувати багато грошей. Але я впевнена, якщо цей план буде містити комплекс заходів щодо управління державою, розвитку економіки, поліпшення внутрішнього бізнес-клімату, включаючи роботу інституцій, то приватні інвестиції прийдуть до нас швидше. А це, зі свого боку, дасть поштовх швидкому відновленню економіки та її розвитку.

І, звісно, для швидкого відновлення економіки необхідне нормальне макроекономічне підґрунтя. Тому нам часом доводиться ухвалювати складні рішення, які, втім, дадуть змогу це підґрунтя створити.

Наскільки може впасти ВВП за 2022 рік?

За нашими оцінками, цього року ми втратимо щонайменше третину ВВП. Якою буде ця точна цифра, залежатиме від того, наскільки довго буде продовжуватися війна і скільки територій вона охопить.

На початку війни активні бойові дії велися на територіях, які виробляли понад 50% ВВП. Сьогодні військові дії ведуться у районах, які у довоєнні часи виробляли близько 20% ВВП.

Слава ЗСУ, дякуємо їм і віримо в них. Вони звільняють наші території і у цих регіонах економіка починає відновлюватися.

Як думаєте, найжорсткіший удар по банківській системі був у перші тижні війни чи він ще попереду?

Я думаю, що наша банківська система має великий запас міцності. Звичайно, будуть втрати капіталу. Тільки за 4 місяці 2022 року банківська система сформувала майже 33 мільярди гривень резервів, тому що є втрати кредитів. І ці втрати зростатимуть, тому що втрачає бізнес.

Банківська система – це частина економіки, вона фактично обслуговує її. Тому наскільки працює економіка, настільки працює банківська система. Звичайно, будуть втрати активів, застав, але головне, що вона лишається дуже ліквідною.

Гроші – це кров економіки, коли банківська система має багато цієї "крові" і готова виступати донором для економіки, то все буде добре.