Про це пише інформаційна агенція "Інтерфакс-Україна" з посиланням на повідомлення вищезазначених інвестиційних фондів.
Читайте також: "Кузня на Рибальському" – прибутковий завод: чому Порошенко його продає?
"Вартість проданих акцій є комерційною таємницею. Кошти від покупця надходитимуть юридичним особам продавців окремими траншами згідно з узгодженим сторонами графіком", – мовиться у заяві.
Водночас у фондах зауважили, що угода потребувала схвалення Антимонопольного комітету, який, зі свого боку, визнав її відповідною до чинного законодавства та надав дозвіл на її реалізацію.
Крім того, у релізі зазначається, що підготовку угод супроводжувала "Ернст енд Янг" – одна із найбільших міжнародних аудиторських груп.
Як згодом у коментарі журналістам заявили представники Адміністрації Президента, угоду щодо продажу "Кузні на Рибальському" слід розглядати як один із кроків із реалізації задекларованого Порошенком наміру цілком відокремити бізнес від політики. Як приклад вони навели передачу компанії "Рошен" у довірчу власність компанії "Ротшильд".
"Після того, як Петро Порошенко як фізична особа отримає дохід від продажу акцій, він, згідно з чинним законодавством, відобразить його в електронній декларації. Так само буде сплачено всі податки та збори, передбачені законом для цього виду доходів", –додали в АП.
До слова, за підсумками 2017 року, завод "Кузня на Рибальському" збільшив чистий прибуток за Міжнародними стандартами фінансової звітності у 2,2 раза порівняно з 2016 роком – до 18,62 мільйона гривень, а чистий дохід компанії зріс у 6,6 раза - до 776,18 мільйона гривень.
Читайте також: "Президентський сир": як купівля "Кузнею на Рибальському" 3 тисяч тонн сиру пов'язана зі сплатою податків
До 2014 року підприємство займалося лише цивільними проектами, але з початком бойових дій на Донбасі почало брати участь у багатомільярдних військових держзамовленнях. Так, в умовах агресії з боку Кремля підприємство освоїло виробництво нових розробок оборонного призначення, серед яких – 40-міліметровий гранатомет УАГ-40 з вітчизняною оптикою, бойові модулі для бронетехніки, бойової машини "Скорпіон". У 2015 "Кузня" розпочала роботи зі створення двох нових бронемашин – 10-тонної "Тритон" і 15-тонної "Арбалет". Також завод бере участь у кооперації з виробництва радіоелектронного обладнання для захисту держкордону.
На переконання журналістів-розслідувачів, тендери на постачання зброї, бронеавтомобілів, катерів ЗСУ "Кузня" вигравала на диво легко. Зокрема, лише за перший рік президентства Порошенка активи заводу зросли вдвічі – до 706 мільйонів гривень. Одна з версій такого збагачення – компанія стала монополістом на тендерному полігоні держави.
Сьогодні суднозавод здійснює в рамках держоборонзамовлення будівництво для військових держзамовників малих броньованих артилерійських катерів "Гюрза-М" і десантно-штурмових катерів проекту "Кентавр". У жовтні 2018 року ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" презентувало потенційним замовникам проект нового ракетного патрульного катера під шифром "Лань".
Нагадаємо, у 2017 році Петро Порошенко потрапив у скандал через завод "Кузня на Рибальському". Так, НАБУ отримало дозвіл від суду перевірити документацію заводу. Детективи запевняли, що прикордонники придбали на заводі "Кузня на Рибальському" бойові модулі втричі дорожче, ніж планували: за 60 мільйонів гривень було придбано 4 БТР, хоча за ці гроші планувалося придбати 12 бойових модулів, тобто кулеметів.
Що ще відомо про "Кузню на Рибальському"? Це судо- та машинобудівна компанія, задіяна в реалізації оборонних замовлень. Станом на перше півріччя 2018 року, основним акціонером з пакетом у 73,9067% акцій приватизованого в 1995 році суднозаводу виступав ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестфонд (ЗНКІФ) "Прайм Ессетс Капітал"(Київ), в якому сконцентровано активи Порошенка. Другим за величиною акціонером ПрАТ із пакетом у 20,1280% акцій виступав ПАТ "ЗНКІФ "ВІК", що сконцентрував активи Кононенка.
25 вересня 2018 року прес-служба суднозаводу повідомила про плани зі зміни власника підприємства. Пізніше інформацію про підготовлюваний продаж "Кузні на Рибальському" підтвердив прес-секретар президента Святослав Цеголко, а потім і Порошенко, який заявив, що у суднозаводу має бути вітчизняний власник. Також наприкінці вересня про попередню домовленість із придбання "Кузні на Рибальському" повідомила група "ТАС" Сергія Тігіпка, яка пообіцяла озвучити плани розвитку підприємства після отримання рішення регулятора. 19 жовтня Антимонопольний комітет надав Тігіпку дозвіл на угоду. На 20 листопада у компанії заплановано проведення позачергових зборів акціонерів компанії, на якому заплановано оновити установчі документи.