Як встановив АМКУ, упродовж 2017-2018 років у цій схемі Міністерство енергетики та вугільної промисловості співпрацювало з:
– державним підприємством "Держвуглепостач",
– публічним акціонерним товариством "Донбасенерго",
– товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Енерго",
– державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго",
– приватним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно",
– товариством з обмеженою відповідальності "Технова".
Зверніть увагу! Справа "Роттердам+": гендиректора "ДТЕК Мережі" випускають під заставу у 9,5 мільйона гривень
Зокрема, з ними Міненерговугілля проводило наради, метою яких було досягнення домовленостей щодо цін на вугільну продукцію для генерувальних компаній ТЕС та ТЕЦ, тобто тих компаній, що виробляють енергію на теплових електростанціях і теплоелектроцентралях. Це, до слова, підтверджено протоколами цих нарад.
У УМКУ переконують, що вищезазначені компанії та пов’язані з ними взаєминами контролю суб’єкти господарювання, здійснюючи діяльність на ринках електричної енергії та енергетичного вугілля, є між собою потенційними конкурентами. Відтак, якщо вони підтримають пропозиції щодо підняття цін вугільної продукції для генерувальних компаній ТЕС та ТЕЦ до узгодженого рівня, це може призвести до спотворення конкуренції на відповідних ринках.
Взявши вищевикладене до увагу Антимонопольний комітет розпочав розгляд:
– справи за ознаками вчинення з боку компаній "Держвуглепостач", "Донбасенерго", "ДТЕК Енерго", "Укрінтеренерго", "Черкаське хімволокно", "Технова" антиконкурентних узгоджених дій, які могли призвести до спотворення конкуренції на ринках;
– справи за ознаками вчинення з боку Міненерговугілля порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме щодо схилення суб’єктів господарювання до вчинення антиконкурентих узгоджених дій та створення умов для вчинення таких порушень.
За результатами розгляду справ АМКУ має ухвалити відповідні рішення.