Ідея полягає в тому, що Україна повинна запровадити новий тип тарифу – регуляторну базу активів, яка широко використовується на Заході. Регіональні дистрибуційні компанії (обленерго) можуть потім встановити свої тарифи на рівні 12,5% від вартості їхніх активів, пише науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council, шведський економіст Андерс Ослунд.

Читайте також: Нове енергетичне RABство: тарифи знову підуть вгору?

Це рішення може здатися розсудливим, але це не так. Майже всі дистрибуційні компанії були приватизовані за цінами, значно нижчими за фактичні величини їх активів. Тепер Фонд державного майна оцінює вартість своїх активів, як правило, у кілька разів вище, ніж ціна закупівлі. Таким чином, нинішні власники отримуватимуть подвійну вигоду від успішних покупок, а звичайних українців знову чекатиме підвищення тарифів,
– пояснює автор публікації.

Стимулів для власників регіональних дистриб'юторських компаній до модернізації або підвищення власної ефективності також не з'явиться. Члени Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу у Верховній Раді, зокрема Ольга Бєлькова та Наталія Кацер-Бучковська, виступають проти тарифів RAB із цих же причин. Замість цього вони пропонують підвищення тарифів для нових інвестицій на 14,5% і низький тариф на 2,5% для старих мереж. Фахівці вказують на успішну модернізацію мережі в Румунії за рахунок нових інвестицій, йдеться у статті.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман опозиційно налаштований щодо тарифів RAB. Хоч Гройсман і не заперечує проти тарифів RAB, але закликає до їхнього перегляду для того, щоб вони стимулювали заощадження та модернізацію.

Наразі тарифи на розподіл встановлюються відповідно до попереднього принципу "плюс вартість", що дозволяє власникам мати рентабельність у розмірі 3 відсотків на додану вартість, що спонукає їх максимально збільшувати витрати, а не інвестувати чи зменшувати втрати, розмірковує експерт. Вони утримують тарифи низькими, хоча українська енергосистема потребує модернізації. Середня тривалість експлуатації розподільчих мереж становить сорок років, і 60-85% інфраструктури вважається зношеною. Ризик серйозного відключення мережі – величезний, застерігає Ослунд.

Україна має двадцять чотири регіональні дистриб'юторські компанії, а також "Київенерго", яка також є генеруючою. Оскільки обленерго були приватизовані на ранній стадії, вони значною мірою належать бізнесменам, із яких лише шестеро українці. Інші перебувають у власності двох груп. Костянтин Григоришин, росіянин, який став громадянином України у 2016 році, має велику частку десяти обленерго, тоді як група російських бізнесменів під керівництвом Олександра Бабакова володіє значними частками одинадцяти обленерго,
– зауважує економіст.

Бабаков є членом Ради Російської Федерації, колишнім заступником спікера російської Думи, колишнім лідером російської націоналістичної партії "Родіна", яка потрапила під санкції Сполучених Штатів та ЄС за голосування щодо анексії Криму, акцентує увагу автор статті.

Читайте також: RAB-регулювання за поточних умов погіршить ведення бізнесу та підвищить тарифи на електроенергію, – аналітики

НКРЕКУ має затвердити перехід кожної регіональної дистриб'юторської компанії на RAB-тарифи, і перші чотири обленерго, обрані для нововведення, викликали занепокоєння. Два ("Прикарпаттяобленерго" та "Львівобленерго") належать українському бізнесменові Ігорю Суркісу, інші два ("Сумиобленерго" та "Чернігівобленерго") управляються Костянтином Григоришиним та українським олігархом Ігорем Коломойським. Ніхто із них не прославився своїми великими модернізаційними інвестиціями, підкреслює Ослунд.

Що таке RAB-регулювання? Абревіатура RAB походить від терміну Regulatory Asset Base – регуляторна база активів. Щодо цього поняття вживають й інші терміни – RAB-тарифи, стимулююче тарифоутворення. RAB вводиться для компаній, відомих споживачу обленерго, які розподіляють електроенергію. За словами чиновників Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка запроваджує RAB-регулювання, воно дозволить власникам обленерго модернізувати інфраструктуру та збільшить притік інвестицій. Із введення RAB-тарифів у квітні 2018 року підвищиться і ціна на електроенергію.