З 1 лютого 2020 року діють нові кредитні ставки для представників малого та середнього бізнесу. Це перший крок програми "Повертайся та залишайся". Нова влада хоче повернути українських заробітчан додому шляхом створення вигідних умов для ведення бізнесу. Та чи достатньо цього кроку, читайте у матеріалі.
Актуально: Кабмін схвалив постанову для старту програми доступних кредитів бізнесу: умови кредитування
Як живуть українські підприємці у Польщі
Інна та Олег Ярові виїхали з України ще у 2015. В них було хороше життя у Києві. Інна працювала керівницею по новому бізнесу в рекламному агентстві і вони купили квартиру у столиці. Інні запропонували роботу у Варшаві.
Ми поїхали не тому, що нам було погано в Україні, ми прекрасно жили у Києві. Ми переїхали, тому що просто захотілося спробувати чогось іншого, чогось, чого не було в Україні,
– пригадує Інна.
На Інну чекала робота у Польщі, але для Олега це була ще більша авантюра. Вирішив, що не шукатиме роботи, а разом із дружиною відкриють свою справу. Так і сталося. Їхня маленька кав’ярня Dobro&Dobro вже перетворилася у цілу мережу та готується до виходу в інші країни.
Інна та Олег Ярові у своїй кав'ярні Dobro&Dobro у Польщі / Шимон Старнавські
Відкрити бізнес у чужій країні, де інший менталітет і мовний бар'єр, важко, але можливо, каже Інна. Через рік вона з чоловіком відкрили дві компанії в Україні, хоч і продовжують жити у Польщі. Вони, як ніхто, можуть порівняти ведення бізнесу в Україні та Польщі.
Не скажемо, що система у Польщі простіша ніж в Україні, тому що дуже багато бюрократичних та державних нюансів, але в Польщі вони зрозумілі. Ти просто береш і робиш і в тебе немає вибору як їх обійти. Прозорість цієї системи дуже вражає. Вона поки що розроблена краще ніж в Україні,
– пояснює Інна.
Інну завжди дивують українців, які скаржаться на податки в Україні. В Польщі, як і в інших країнах податки теж високі. Хоч і зазначає, що у Польщі бізнес має пільги на сплату податків протягом перших 2,5 років.
"В Польщі навіть можна написати заяву і домовитися з податковою, щоб зменшити або відтермінувати сплату певних податків. В Україні навіть той самий ПДВ потрібно платити день в день. Держава не йде назустріч підприємцям," – розповідає Інна.
Інна і Олег молоді. Вони подорожують по світу і ще не знають, де хочуть жити. Зараз вони мешкають у Польщі, хоч і визнають, що це не та країна, де хочеться прожити все життя. Повернення до України не виключають, але додають, що зараз це не розглядають.
Україна нам подобається, в Україні класний потенціал, в Україні і справді буде класно, але не сьогодні, не завтра і не через рік,
– каже Інна.
Бізнес у Грузії простіший: історія українського підприємця
Роман 1,5 роки працював у Грузії, але повернувся в Україну. Зараз він – співінвестор G.bar Tbilisi. Це салон краси за франшизою міжнародної компанії. У Грузії багато салонів краси, але якість послуг на низькому рівні. Роман бачив, що увійти на ринок під назвою компанії, яка вже зробила собі ім'я та знана якістю послуг – успішний хід.
G.Bar у Тбілісі, співінвестором якого є українець / G.Bar
За словами Романа, обрали Грузію через її максимальну демократичність в плані ведення бізнесу, мінімальний рівень бюрократії і прозору податкову систему. Грузія – одна з країн, де найлегше вести бізнес. Вона посідає 6 місце у світі за індексом легкості ведення бізнесу.
Що таке індекс легкості ведення бізнесу?Це щорічний рейтинг, який на основі 11 чинників (податки, кредити, реєстрація бізнесу та інші) визначає наскільки легко в країні відкрити бізнес та вести його. Україна у 2019 році посіла 71-у позицію.
Як такої підтримки немає для стартаперів, суть в іншому – тобі ніхто не заважає і та ж податкова система максимально спрощена. Діє всього 6 податків у всіх сферах. Як приклад, процес реєстрації ТОВ у нас зайняв близько години. Мало того, нам навіть не треба було летіти в Тбілісі, можна було зробити це по дорученню від нас.
Думки щодо відкриття бізнесу в Україні у Романа є. До того ж його зацікавили нові кредити для бізнесу. На його думку, держава не повинна запускати безліч ініціатив з допомоги, консультацій і введення бізнес-омбудсменів. Потрібно максимально не заважати працювати, максимально спростити всі адміністративні і контролювальні процеси і організувати прості, прозорі і однакові правила для всіх без винятків.
Що передбачає новий закон про кредити для бізнесу?
Перший етап реалізації програми "Повертайся і залишайся" – забезпечення доступних кредитів для власної справи під 5%, 7% та 9%. Програма призначена для тих, хто хоче розпочати або розширити власний бізнес, сказав у відеозверненні президент Зеленський.
Сума кредиту – до 1,5 мільйона гривень на 5 років. Від чого залежить відсоток дивіться в інфографіці.
Як отримати кредит на бізнес від держави / Інфографіка 24 каналу
Щоб взяти участь в програмі потрібно представити бізнес-план, а також мати позитивну фінансово-кредитну репутацію. Нові стартапи можуть взяти кредит одразу. Бізнесам, які вже існують, потрібно проіснувати хоча б рік, перш ніж брати участь в програмі.
Українська діаспора: де вона?
За даними Світового Конгресу Українців за кордоном проживає 20 мільйонів. Хоч ООН оцінює цифру української діаспори у 6 мільйонів, це все одно багато.
Мільйони українців не виїхали раптово за останні тридцять років. Протягом історії було чотири великі хвилі еміграції, перша з яких почалася ще в кінці ХІХ століття. Наразі найбільша діаспора у Росії (4,4 мільйона), США (1,5 мільйона) та Канаді (1,2 мільйона).
Українська діаспора
Навряд чи вдасться повернути українців, які вже поколіннями живуть за кордоном, а для їхніх дітей українська вже не рідна. Головна боротьба йде саме за українців із четвертої хвилі еміграції. Тобто за тих, які виїхали, щоб знайти кращу роботу чи здобути якісну освіту, а також за українських заробітчан, які покидають країну на 3-6 місяців щороку.
Куди виїжджають українці?
Щороку 3,2 мільйона українців виїжджають за кордон, більшість з яких заробітчани, згідно з даними Мінсоцполітики. Найбільше українські заробітчани їдуть у Німеччину, Польщу, Італію, Чехію, Кіпр. Дещо менше, але все ж привабливими напрямками також є США, Іспанія, прибалтійські держави, Ізраїль та Греція. Це дані соціологічного опитування на замовлення Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.
Українські заробітчани
Ще недавно українці найбільше їздили до Польщі. За різними оцінками у 2019 там працювали 1,2-1,5 мільйони українських заробітчан. Проте зміцнення гривні та підвищення зарплат зробили Польщу менш привабливою. Тепер українські заробітчани поїдуть в Німеччину. Принаймні такий прогноз зробила експертна платформа НБУ.
Читайте також: Які країни найбільше експлуатують українців: перелік
Ще однією причиною для цього є спрощені умови для українських працівників з боку Німеччини. З 2020 у Німеччині почав діяти новий міграційний закон. Раніше українці могли подаватися тільки на дефіцитні вакансії. Тепер такого обмеження немає. До того ж раніше німецькі роботодавці повинні були перевірити чи претендують на посаду німці, чи інші громадяни ЄС. Знову ж цю умову скасували. Як воно буде на практиці – покаже час, але законодавчо українцям тепер легше влаштуватися на роботу у Німеччині.
Чому українці виїжджають за кордон?
Серед основних причин трудової міграції називають низький рівень безпеки у країні, недотримання прав, низький рівень доходів, негативний загальний досвід життя в Україні та незадоволеність поточною роботою. Опитування показує, що хоч і більшість українців не задоволені рівнем своїх доходів, основними причинами є саме низьке відчуття безпеки та незахищеність прав. Такі дані представила Європейська асоціація бізнесменів у дослідженні "Україна. Барометр щастя. 2019".
Це зайвий раз показує комплексність проблеми трудової міграції в Україні. Недостатньо зменшити відсотки на кредит чи навіть взагалі зробити відкриття бізнесу простішим. Потрібно в комплексі підвищувати правовий захист громадян, їхню безпеку, а також охорону здоров'я та систему освіти.
Я вважаю, що Україна має величезний потенціал для бізнесу. Люди переносять свої бізнеси, запускають стартапи, але через заплутаність державної системи і самих людей вони перестають просто жити в Україні,
– ділиться Інна.
На думку Інни замість того, щоб підприємці спокійно вели бізнес та розробляли стратегію, вони постійно ведуть боротьбу з державою.
Більша проблема України не кредити, не відсотки, а люди. Для того, щоб емігранти почали повертатися в Україну, повинно пройти не 5 років, не 10. Десь років 20, мабуть, для того, щоб вони захотіли це зробити, щоб вони не захотіли виїжджати,
– вважає Інна.
Ким працюють українці за кордоном?
Абсолютна більшість українців за кордоном працюють на низькокваліфікованих посадах. У 2018 опитування в Польщі показало, що 93% українських заробітчан там "працювали руками" і лише 1% обіймали управлінські посади. В Італії переважно працюють жінки: прибиральницями чи доглядальницями. У Польщі та Чехії більшість заробітчан чоловіки. Вони працюють в сільському господарстві, на заводах та фабриках. Українці можуть працювати на високих посадах, але для цього необхідно мати високе знання мови, а також підтвердження диплому.
Тож найпоширенішими професіями українців за кордоном є:
- зварювальник
- різнороб
- маляр
- робочий на заводі
- няня
- водій
- будівельник
- працівник фабрики
Чи змінює новий закон щось для заробітчан?
Нові кредити для бізнесу є позитивною тенденцією і здатні розширити можливості для потенційних українських підприємців. Та зважаючи на те, що дохід не є основною причиною еміграції українців, сумнівно, що закон глобально вплине на трудову міграцію.
Це дуже класна, крута ініціатива. Але навряд люди, які виїхали за кордон і спробували вести бізнес, повернуться через це в Україну. А для тих, хто залишився – це справді крутий шанс,
– говорить Інна.
На думку Інни, українським бізнесменам не вистачає стабільності. Вони не впевнені у завтрашньому дні. Немає жодних гарантій. Мова не йде про те, щоб держава повинна щось за них робити. Вони просто повинні бути впевненими у майбутньому.
Фахівців не можна буде повернути в Україну підняттям зарплати, бо вони вже спробували життя та роботу у країнах ЄС і бачать там стабільне майбутнє для себе і своїх родин, зокрема дітей. Тому для повернення українців додому потрібно будувати в Україні образ майбутнього, який би став привабливим для співвітчизників. Інакше ми будемо і надалі втрачати кваліфіковані кадри,
– розповідає Василь Воскобойник, голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.
Олександр Кущ, економіст, умовно розділяє українських трудових мігрантів на три категорії:
Перша – висококваліфіковані кадри (лікарі, інженери). Вони поїхали за кордон для кращого рівня життя. Для них кредити для бізнесу не змінюють нічого. Вони хочуть стабільного майбутнього, безпеки, якісної медицини.
Друга – українські заробітчани на низькокваліфікованих посадах. Вони виїжджають, щоб отримати високу зарплату вже і зараз. Повернутися в Україну вони зможуть хіба за різкого підвищення зарплати, а нові кредити для бізнесу зарплати не підвищать.
Третя – підприємці, які мають або хочуть розпочати бізнес за кордоном. Але для них 5%-9% не є виходом із ситуації, оскільки в ЄС ставки на кредит значно нижчі. На приклад, у Польщі кредит для бізнесу можуть видати під 1%.
Фахівці вважають, що цього року українці навпаки активніше їздитимуть за кордон через новий міграційний закон в Німеччині. Чехія на додачу більш ніж вдвічі збільшила квоту для українських заробітчан – до 40,000. Тобто Європа все більше відкриває двері для українців, які хочуть працювати.
Перспектива отримати високу зарплату в економічно стабільній країні на противагу ризикованого бізнесу в Україні, де громадяни не впевнені в майбутньому. Ось який вибір постане перед заробітчанами цього року.