Експерти прогнозують, що якщо парламент прийме закон про нові податки для гірської металургії, курс долара підскочить, а Україну накриє хвиля безробіття. Українська галузь, на думку фахівців, просто не встоїть на зарубіжних ринках. А нищівні наслідки відчує вся економіка. Видання "Сьогодні" розбиралося в проблемі.

Від гірничо-збагачувальних комбінатів торік бюджет України отримав майже 20 млрд. гривень податків. Незважаючи на те, що геологічні умови – не з простих, вміст заліза в руді порівняно невисокий, а найбільші ринки світу неблизькі, парламент вирішив у чотири рази збільшити плату за користування надрами.

Комбінати сортують, очищають і випалюють залізну руду, щоб отримати металургійний напівфабрикат: окатиш. Це вже більш ніж на половину – залізо. На це витрачають значні ресурси – енергетичні і фінансові.

Втім, поки це вигідно. Товар везуть, наприклад, в Китай, і підприємства мають стабільний валютний виторг. Однак, якщо рента – плата за користування надрами, зросте, український металургійний товар стане занадто дорогим. І його просто витіснять конкуренти. Першими, хто це зробить, будуть Росія, Казахстан і Бразилія.

Оптимістичний прогноз при цьому – втрата до 25% виробництва. Песимістичний – половина.

У нас собівартість окатишів, наприклад, Північного ГЗК – 57 доларів за тонну. У російських конкурентів – 49 доларів за тонну,
– говорить глава Федерації металургів України Сергій Біленький.

Металурги порахували – з новою рентою держава матиме не прибуток, а збитки. Тому що найближчий сусід вже потирає руки, зазіхаючи на українську частку продажів. Це 26 млн. тонн сировини, а значить – сотні мільйонів доларів податків у неукраїнський бюджет.

"Якщо у нас буде ставка рентної плати дев'ять доларів, тобто в чотири з половиною рази підвищиться, ми вже будемо мати собівартість окатишів – 64 долари. У Росії залишиться 49 доларів. Це вже ми стаємо повністю неконкурентоспроможні", – пояснює глава Федерації металургів України Сергій Біленький.

І це при тому, що в світі ціни на металоконцентрат падають. Курс гривні – теж. І допомогти стабілізувати національну валюту, коли рента захмарна, металовиробники навряд чи зможуть.

Вони генерують дуже значну частину валютних надходжень в країну, які, в свою чергу, сприяють тому, щоб наша національна валюта, гривня, була більш-менш стабільною, щоб не було різкої девальвації. При такому зменшенні виробництва буде потрібно менше персоналу,
– говорить глава Федерації металургів України Сергій Біленький.

Безробітні підуть за соціальними виплатами або поїдуть з країни, вважає експерт Юрій Гаврилечко.

"Ми можемо втратити близько 200 тисяч робочих місць безпосередньо на металургійних підприємствах, і ще десь 800 тисяч робочих місць на підприємствах суміжників. Хто може дати гарантію, що зараз саме прийняття цих законопроєктів і не спрямоване на те, щоб просто знищити певну галузь?", – ставить запитання експерт аналітичного центру "Українська фабрика думки" Юрій Гаврилечко.

Першими підуть кваліфіковані працівники, до цього готуються на Інгулецькому комбінаті.

Ми навіть важко, як сфокусувати свої бюджети, в чому знайти певні люфти для того, щоб це все нівелювати. Ми не зможемо своєю заробітною платою, тими пільгами, які підприємства будуть компенсувати за працю, утримати на робочому місці,
– вважає генеральний директор Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату Олександр Герасимчук.

Єдине, про що просять виробники – перш ніж голосувати за законопроєкт N1210, порадитися з ними. Депутати зізнаються – документ ще не готовий і обіцяють його доопрацювати.

У свою чергу фахівці, аналізуючи податкову реформу, яку зараз розглядають у парламенті, складають сумні прогнози. Чотири законопроєкти на цю тему вже охрестили "податковою бомбою уповільненої дії". Вона вразить і малий бізнес, і важку промисловість. А ще – неминуче споживачів, рядових українців.