Про це пише "Лівий берег", аналізуючи опубліковані в ЗМІ матеріали розслідування.
"Фактично, банк, який успішно працював на ринку більше 20 років, став жертвою кризи вітчизняної фінансової системи. "Хрещатик" нічим не відрізнявся від більшості українських банків. Він іноді продовжував боржникам графіки погашення відсотків, видавав валютні кредити, мав серед своїх клієнтів підприємства, які на момент банкрутства не вели господарську діяльність. Тобто робив все те, що притаманне українським банкам і вітчизняній банківській системі в цілому. Тому говорити про провину когось із учасників процесу банкрутства зараз не доводиться", – йдеться в матеріалі.
Видання підкреслює, що в діяльності "Хрещатика" не було виявлено кримінальних схем, а стан активів банку був характерним для всієї банківської системи.
"Банк був 100% ринковий універсальний комерційний банк, і йому були притаманні всі ризики, які були присутні в діяльності банківської системи. І те, що негативно відобразилося на наших клієнтах, ті уроки кризи, які витягли клієнти, ті ж уроки кризи прямо пропорційно були відображені на банку, на його показниках", – пояснив екс-глава правління "Хрещатика" Дмитро Гриджук.
"Лівий берег" зазначає, що оприлюднена в матеріалах розслідування інформація показує, що банк вів традиційну для вітчизняного фінансового ринку роботу. Тому в ситуації з "Хрещатиком" доречно говорити про колективну відповідальність за те, що з ним сталося.
"Пролонгація кредитів – це норма, особливо в умовах кризи. І тут навряд чи можна говорити про злий намір. Якщо рік-два тому підприємство брало кредити, а потім вони частково повертаються, а частково не повертаються і пролонгируются – це існуюча практика. Що стосується кредитів в іноземній валюті, так у нас раніше навіть населенню давали валютні кредити. Ці валютні кредити могли бути видані до кризи 2013-2014 років, а потім пролонгуватись", – пояснив голова Асоціації українських банків Олександра Сугоняко.
Причинами банкрутства "Хрещатика" також стали втрата ліквідності через відхід кількох ключових клієнтів і "конфлікт ідеології" банку.
"Основна проблема банку "Хрещатик" в тому, що він був закладений як муніципальний банк. Згодом частка міста була розмита і банк, якщо дивитися по структурі, став комерційним. Але муніципальна складова в цьому банку залишилася, як і залишилася для багатьох клієнтів мотивація обслуговування в цьому банку тому, що він є муніципальним. Хоча він по суті вже муніципальним не був", – підкреслив експерт з питань фінансів, колишній член Ради НБУ Василь Горбаль.
"Лівий берег" підкреслює, що історія з "Хрещатиком" повинна стати для всіх уроком.
"В умовах фінансової кризи, висока швидкість реформування банківського сектора багатьом виявляється не під силу. У підсумку банки, які ще вчора здавалися монолітними, сходять з дистанції. Чи варто тут говорити про вину? Мабуть, швидше про уроки, які повинні винести всі сторони – держава в особі регулятора, місцева влада і, безумовно, власники фінустанов", – йдеться в статті.
Нагадаємо, 5 квітня НБУ прийняв рішення про віднесення банку "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних.