Про це йшла мова на зустрічі керівників залізничних профспілкових організацій з головою правління ПАТ "Укрзалізниця" Войцехом Бальчуном.
"Тривають вкрай напружені переговори (про підвищення залізничних тарифів, – ред.), від результатів яких безпосередньо залежить, зокрема, підвищення тарифних ставок і посадових окладів залізничників", – йдеться в повідомленні прес-служби Профспілки залізничників і транспортних будівельників.
Як випливає з протоколу зустрічі, з Войцехом Бальчуном обговорювалося підвищення зарплат працівникам "Укрзалізниці" не менше ніж на 25% вже з 1 лютого 2017 року. При цьому підвищення тарифних ставок і посадових окладів може досягати 50%. Зростання зарплат торкнеться не тільки фахівців, які безпосередньо забезпечують перевезення вантажів і пасажирів, ремонт та техобслуговування рухомого складу та інфраструктури. Буде істотно збільшено оклад тисяч співробітників численних адміністративних структурних підрозділів.
Додаткові витрати на зарплатний фонд держпідприємства можуть скласти від 4,5 млрд грн до 9 млрд грн, які транспортний монополіст планує отримати від підвищення тарифів на вантажоперевезення. При цьому загальна сума надходжень від запланованого 25-відсоткового підвищення вантажних тарифів складе близько 10,5 млрд грн.
Представники галузевих асоціацій основних вантажовідправників зазначають, що замість оптимізації роздутого адміністративного апарату, яка дозволить "Укрзалізниці" вивільнити додаткові ресурси, керівництво транспортного монополіста пішло шляхом "найменшого спротиву", вирішивши забезпечити лояльність колективу. У підсумку на плечі бізнесу ляже утримання десятків тисяч чиновників.
Схожа ситуація склалася в минулому році, коли "Укрзалізниця" направила понад 7 млрд грн, отриманих від підвищення тарифів, не на капітальні інвестиції, а на поточні витрати. Зокрема, 3,4 млрд грн були витрачені на обслуговування кредитів, 1,6 млрд грн – на утримання інфраструктури, 1,4 млрд грн – на закупівлю електроенергії та близько 1 млрд грн направлено на підвищення зарплат співробітникам УЗ.
За словами голови асоціації "Укрцемент" Романа Скільського, українські виробники собі не можуть дозволити гратися в "популізм", влаштовуючи підвищення зарплат без прив'язки до зростання реальних економічних показників.
"Я знаю, що в планах "Укрзалізниці" таке підвищення є. Але це підвищення не відповідає тим рівням передбачуваних підвищень, які можуть собі дозволити вантажовідправники. Зокрема, цементна галузь таких підвищень не може собі дозволити. Тому ми не вважаємо, що це правильно. 10 млрд грн, які згенерує підвищення тарифу на 25%, "Укрзалізниця" обіцяє відправити на окремий рахунок, який вони нібито планують створити. Нам обіцяли, що кошти з цього рахунку будуть спрямовуватися виключно на оновлення рухомого складу, на інвестиції в рухомий склад та інфраструктуру. Але бачимо, що це не так", – підкреслює Скільський.
Голова Федерації металургів України Сергій Біленький уточнює, що це буде вже друге підвищення зарплати з моменту приходу на пост глави УЗ Войцеха Бальчуна. Влітку минулого року за рахунок коштів, отриманих від травневого підвищення тарифів на 15%, зарплати залізничників виросли на 20-25%. Це підвищення зарплат також було оформлено заднім числом - угода про підвищення з 1 липня була підписана тільки 22 липня.
"Якщо інформація, озвучена профспілкою залізничників, підтвердиться, і правління УЗ дійсно прийме рішення підвищити зарплати всім співробітникам не менше ніж на 50% вже з 1 лютого 2017, то їм буде потрібно рівно стільки, скільки вони планують отримати від підвищення вантажних залізничних тарифів. Тарифи ще навіть не підвищили, а вже придумали як знову "проїсти" додаткові доходи від їх підвищення. При цьому Войцех Бальчун і Євген Кравцов (перший заступник міністра інфраструктури, – ред.) на всіх публічних заходах запевняли, що цього разу так не буде, і все буде витрачено виключно на капітальні інвестиції. Про яку довіру до їхніх слів тоді може йти мова?", – зазначає Біленький.
Як повідомлялося, за оцінками Федерації роботодавців України, підвищення з/д тарифів зробить неконкурентною продукцію вітчизняних експортерів. В результаті українські підприємства втратять значну частину ринків, що призведе до зниження обсягів виробництва. Наслідком цього може стати скорочення близько 30 тисяч чоловік в різних галузях економіки.