Про Саакашвілі

– Спочатку була ідея, що всі антикорупційні сили мають об’єднатись. Для цього ми приймали участь у Антикорупційному форуму. Але згодом побачили, що ця ініціатива перетворилась на соло одного актора (Михайла Саакашвілі – 24).

Ми побачили, що є розрив між обіцянками і реальними діями. Він обіцяв, що до лютого цього року Антикорупційний рух отримає понад 1 мільйон голосів. Але цього не сталося. Також лунали обіцянки, що будуть створені осередки Руху по всій країні – цього теж немає.

Я погано знаю Саакашвілі, але що я зрозумів – це те, що він сольний лідер і решта людей йому потрібні для виконання певних ролей.

З часом людей, які відвідували ці зібрання стало набагато менше і впав рейтинг довіри до Саакашвілі. Бо люди хочуть бачити роботу, а не обіцянки. Крім того, він досі залишається формально у команді Порошенка.

Було видно, що партія "Хвиля" та "Демальянс" почали між собою конкуренцію. Спочатку. Саквараліздзе оголосив про створення партії, а потім, мабуть, президент сказав Саакашвілі, щоб вони це пригальмували.

Я думаю, що в таких питаннях президент має вплив на Саакашвілі, бо тут є певна логіка, адже він є членом його команди.

Дочасні вибори

– Я б кинув докір Мустафі Найєму, Сергію Лещенку і Світлані Заліщук – чому вони залишаються у БПП? На мій погляд вони мають вийти з фракції БПП, адже ключове – не зберегти мандат, а довіру.

Бо, на мою думку, цей парламент приречений, у нього сформувалася погана карма. Але чи піде цей парламент достроково залежить від волі президента, який може його розпустити, або залишити до кінця каденції.

Наразі, я думаю, Порошенко не піде на вибори, бо його результат буде набагато гірший. До того ж, Захід не дасть.

Цей парламент не виконав ключове завдання, яке на нього покладали українці – запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками.

Про молоді політичні сили

– Молоде – не значить нове. Ми бачимо нових депутатів у ВРУ, таких як: Олесь Довгий і Сергій Березенко, вони є молодими, але нової якості для парламенту не дають.

Молоді партії, на жаль, поки між собою не знайшли порозуміння. Спочатку був один об’єднавчий процес, коли вони спільно визначали порядок денний, всюди були разом, спільно голосували, а потім на етапі формування однієї партії, вони розійшлися.

Про цькування

– Чинна влада використовує всі важелі впливу, аби зацькувати своїх політичних конкурентів. Вона застосовує: гроші, ЦВК і медіа, щоб забруднити політичні сили, які можуть скласти конкуренцію пропрезидентській силі на наступних парламентських виборах.

Якщо країна місяць обговорює несерйозні питання, такі як квартира Лещенка. Це говорить саме за себе.

Спочатку головним корупціонером був Гриценко, а тепер Лещенко. Я знаю, як діє ця влада. Я знаю Петра Олексійовича, я йому про це казав особисто, що президент не має бути аморальною і підлою людиною.

Про Лещенка

– Я вважаю, що дійсно, він оступився. НАБУ вказала на певні адміністративні порушення, але він мав такі ж проблеми як і більшість людей у цій країні. Натомість його заяви і розслідування, стали великою тривогою для багатьох корупціонерів, які сидять у парламенті.

Про об’єднання

– Політсили, які роблять акцент на "3Д" – Децентралізації, Демонополізації і Деполітизації судів і поліції – ми з ними знайдемо спільну мову. Але ті, хто захочуть робити вузькі реформи, лише в певних галузях і не чіпати олігархічні монополії – нам з такими не по дорозі.

Партійне будівництво

– Наша партія отримала своїх представників у органах місцевої влади на виборах у регіонах, депутатами стали понад 500 осіб, 28 з них – міськими і селищними головами.

Я можу сказати, що робота у цьому напрямку ведеться, але оцінку я їй можу дати чотири з мінусом. Багато питань впирається у відсутність коштів. Зараз ми не можемо знайти і кілька десятків тисяч гривень на відкриття офісів.

Усі регіональні і центральні телеканали, крім декількох, не пускають безкоштовно на свої ефіри.

Попри це наразі у нашій політичній силі близько 3 тисяч людей.

Про кримінальне провадження

Із травня цього року проти мене немає кримінального провадження. Адже зброю, про яку казав Матіос, міністр не продає, бо ціни визначає Кабмін і Міністерство економіки.

Тому, якщо дійсно розглянути ці питання глибше, ніж піар, тоді б там з’явились прізвища Арсенія Яценюка та Петра Порошенка, які свого часу займали посади міністрів економіки.

Мої однопартійці звернулись до Генпрокуратури щодо цієї справи. В ГПУ їм відповіли, що її немає.

Про анексію Криму та Донбас. Роль Турчинова та Яценюка

– Я вважаю, що Турчинову треба сісти років на 15. Бо він, як посадова особа мав діяти за Конституцією і законами.

Він мав тоді призначити керівника Антитерористичного центру СБУ та першого заступника СБУ, які б мали спланувати і провести АТО у Криму, коли там захопили лише 2 будівлі.

Однак, Турчинов призначив цю людину лише 7-го квітня. Це наявний факт службової бездіяльності вищої посадової особи.

Про це я йому казав особисто, що він мусить зробити, і чого вимагає закон, але після того не було жодних дій.

Щодо ролі Арсенія Яценюка у подальших подіях, я хочу сказати, що починаючи з березня 2014 року, люди почали за допомогою смс чи прямими переказами підтримувати армію. Відкрили рахунки. А не всі знають, що протягом березня, квітня, травня, червня і ще частину липня – ці кошти лежали мертво.

Люди перерахували понад 100 мільйонів гривень на той час.

Вони думали, що солдат буде в бронежилеті, у нього буде каска, він буде одягнений, нагодований, у нього буде медичне забезпечення, все решта. Але ці кошти Лежали. Чому? Тому що уряд не випустив документ на одній сторінці, який називається про порядок використання цих коштів.

Цей документ можна було підписати за один робочий день, натомість тодішній прем'єр Арсеній Яценюк підписав його 2 липня.

Про указ Порошенка

– Замість того, щоб як в усіх арміях світу, командир бригади мав право видавати бойові накази і самостійно відповідати за зону площею 40-50 км, Порошенко видав указ, який передбачає, що замість цього командира, рішення буде прийматись в Києві.

Спочатку воно має дійти до Воєнного кабінету РНБО, потім до самого РНБО, а далі має бути підкріплене указом Президента.

Це означає, що Путін може пройти не лише цю бригаду, але ще на 300 кілометрів вглиб нашої території, якщо не дай Боже, на таке наважиться. В жодній армії світу такого немає.

У той же час, я хочу заспокоїти людей. Як на мене, наразі не буде широкомасштабного наступу зі сторони бойовиків. Якби вони хотіли це зробити, то почали б ще з початку літа.

Про мінські угоди

– Вони наразі повністю влаштовують Путіна. Але вони не влаштовують нас. Путін за мінськими угодами не визнаний стороною конфлікту і не визнаний агресором.

Він кожної ночі тягає на Донбас зброю. Він там продовжує зміцнюватися. А про Крим вже практично не згадують, його немає у мінських угодах. Він свого досяг, йому більшого нічого не треба.

Путіну не потрібен Київ, бо він зараз не знає, що робити з Кримом.