Про це сайту 24 каналу повідомили у громадській організації "Трудові ініціативи".

Читайте також: Місце жінки не на війні: як тендітні захисниці руйнують стереотипи на фронті

В парламенті всього 12% жінок депутаток, в той час як середньосвітовий показник складає 22%. За даними Global Gender Gap Report 2017 Україна посідає 116 місце із 144 держав за кількістю представлених жінок у парламенті. Така ситуація є наслідком масштабних дискримінаційних явищ та бар’єрів, з якими стикаються жінки у сфері праці,
– йдеться у тексті повідомлення.

Крім того, у громадській організації відзначили, що жінки затримуються на посадах середньої ланки довше, ніж чоловіки, а "пробити" скляну стелю та влаштуватися на керівні посади жінкам досить складно навіть за наявності найвищого рівня знань та досвіду.

Нерівність в оплаті праці позбавляє жінок важливого економічного підґрунтя для особистісного та професійного розвитку – середня зарплата жінок за всю історію незалежності України не перевищувала 79% зарплати чоловіків,
– наголосили у команді "Трудових ініціатив".

Це означає, що на рівноцінних посадах при однаковому рівні освіти та досвіду жінки в середньому отримують до 79% зарплати чоловіків. При тому, що жінкам зазвичай доводиться викладатися на 150-200% на роботі, щоденно долаючи цілу низку стереотипів щодо своїх здібностей.

Читайте також: Чоловікам, які мають дітей, хочуть скоротити робочий день

Також відзначається, що жінки часто стикаються із порушеннями трудових прав при прийомі на роботу, роботодавці не хочуть працевлаштовувати жінок через можливу вагітність, відпустки по догляду за дитиною та інші соціальні гарантії для працюючих жінок. Як наслідок, кількість офіційно безробітних жінок станом на липень 2018 року перевищує кількість безробітних чоловіків – 173 тисячі проти 128 тисяч відповідно.

Читайте також: Як гендерна рівність впливає на сон: цікавий факт

Крім того, активісти наголосили, що за лаштунками сумної статистики про розрив у оплаті праці – досить реальний "неофіційний" поділ професій на "жіночі" та "чоловічі." Роботодавці публікують дискримінаційні оголошення про вакансії, у яких зазначається бажаність чи небажаність жінок-кандидаток на посаду. З іншого боку, негласні суспільні норми штовхають жінок до пошуку роботи у низькооплачуваних сферах, як-от сфера обслуговування, освіта, охорона здоров’я та надання соціальної допомоги, поштові послуги.

"Змінити ситуацію з трудовими правами жінок в Україні можливо лише за умови визнання цієї проблеми, а також за допомогою солідарних дій небайдужих громадян - лише об’єднавшись та чітко окресливши бачення рівності в нашій країні, ми зможемо наблизити економічний та соціальний паритет", – зазначили у громадській організації.

Які гендерні квоти пропонують в українській політиці У грудні 2014 року в парламент було внесено законопроект 1456 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі)", який пропонує встановити квоти у виборчих списках політичних партій – на рівні не менше 30% і не більше 70% однієї статі у відповідних виборчих списках. При цьому у першій п’ятірці пропонується запровадити частку представників однієї статі на рівні не більше 60%. Однак законопроект досі не ухвалено.