Галузевики розкритикували ідею влади обкласти гірників податками в 10 разів вищими, ніж в РФ

Зокрема, пропонується змінити базу оподаткуванням замість вартості видобутої руди обкладати вартість товарної продукції. Це положення документа викликало здивування у галузевих експертів. Такий підхід – брати ренту не з видобутої руди, а із збагаченої – не практикують ніде у світі. Виробники руди зі світовим ім'ям, що працюють в Україні, піддали все це різкій критиці. Про це йдеться в матеріалі "Рада руді не рада: вплив законопроєкту №1210 на залізорудну галузь" на сайті ГМК-центру.

Всі розмови про те, що гірничо-металургійна галузь отримує надприбуток і їй потрібно збільшити податкове навантаження, є помилковими. Вони з'являються або від незнання реальної ситуації в галузі, або від бажання пожертвувати конкурентоспроможністю ГМК на світових ринках в інтересах бюджету і збільшення його витрат,
– підкреслює Володимир Ткаченко, радник з питань взаємовідносин з органами влади "АрселорМіттал Кривий Ріг" (АМКР).

При цьому, в матеріалі йдеться, що "надприбутки" ГЗК-експортерів – всього лише ілюзія.

"Після низки липневих максимумів цін на залізну руду на ринку настало "протверезіння". З початку серпня котирування залізорудної дрібниці в КНР круто покотилися вниз, знизившись відразу на 20-25% – до 88-93дол./т. Більше того, влада Австралії прогнозує подальше зниження цін: в 2019 році – до 80 дол./т, в 2020-му – до 61,4 дол./т і в 2021 році – до 57,4 дол./т. При цьому ціни на готову металургійну продукцію продовжують падати через слабке зростання світового ВВП і проблеми перевиробництва", – пишуть автори матеріалу.

Також, в статті вказується, що за висновком аудиторсько-консалтингової компанії PwC, в разі прийняття законопроєкту частка рентних платежів щодо комерційного прибутку металургійних підприємств України в 10 разів перевищить аналогічний показник в РФ. Інші країни також будуть вигідно відрізнятися від України і займуть її місце на світовому ринку.

Так, в разі прийняття законопроєкту №1210 рівень рентного навантаження в Україні складе 22,2% від комерційного прибутку, тоді як в ПАР – 11,8%, в Австралії – 10,6%, в Казахстані – 8,5%, в Китаї – 4,4%, в РФ – 2,5%.