Фонд боротьби з COVID-19: що це і чи допоможе він

Україна вже місяць на карантині і з кожним днем фінансова ситуація українців та економічна ситуація в країні погіршується. Кількість хворих зростає в геометричній прогресії. Через це в уряді пропонують створити Фонд боротьби з COVID-19.

Важливо Карантин в Україні може тривати до початку травня, – уряд

Що це за фонд?

Фонд боротьби з COVID-19 – це фонд у складі державного бюджету. Його мета – запобігати негативним наслідкам кризових явищ у зв’язку з виникненням і поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19. В уряді вважають, що завдяки фонду можуть підвищити ефективність діяльності державних органів та місцевої влади. Крім того, сподіваються таким чином забезпечити економічну стабільність в Україні.

Створення фонду пропонують у рамках перегляду бюджету-2020. За це рішення орієнтовно Верховна Рада голосуватиме 13 квітня.

Скільки виділяють грошей?

Спочатку планували створити Стабілізаційний фонд розміром 113,9 мільярда гривень. В другому проєкті назву змінили на Фонд боротьби з COVID-19 та зменшили фінансування до 97,1 мільярда гривні. У третій та поки крайній версії проєкту змін до бюджету-2020 передбачають виділити на Фонд вже 66 мільярдів гривень.

Звідки взяли гроші на фонд?Шляхом скорочення інших програм, зокрема видатків на культуру, спорт, освіту, науку, місцеві вибори, інфраструктуру та інші. Та й цього недостатньо через низькі надходження до бюджету, тому гроші на фонд збільшать діру у бюджеті. По суті гроші немає звідки взяти.

Куди йтимуть гроші з фонду?

• Підвищення виплат медичним та іншим працівникам, які залучені до боротьби з COVID-19.
• Закупівля товарів, робіт і послуг для боротьби з коронавірусом, зокрема апаратів штучної вентиляції легень, медичних масок, антисептиків, тестів для виявлення коронавірусної інфекції.
• Соціальна підтримка пенсіонерів
• Підтримка людей, які втратили роботу через карантинні заходи
• Поповнення резервного фонду державного бюджету
• Фінансування бюджетних програм, які були скорочені через пандемію.

Корисно Чи легальні звільнення та скорочення під час карантину: пояснення експерта

Небезпеки створення такого фонду

Насправді немає звідки взяти гроші на цей фонд. Надходження до бюджету настільки низькі, що навіть скорочення фінансування різних програм та міністерств не рятує ситуацію. Тому цей фонд створюється шляхом збільшення діри в бюджеті. Це є однією з основних небезпек.

Довідка:
Всього за рік "діра" у бюджеті зросла на третину. На кінець 2019 дефіцит бюджету становив 78 мільярдів гривень. За перші два місяці 2020 додалися ще 17,2 мільярда, що загалом становить понад 95 мільярдів гривень. В оновленому бюджеті-2020 діра зросте мінімум удвічі. Спочатку хотіли збільшити на 200 мільярдів, проте що запропонували в третьому варіанті, поки невідомо.

Є два способи покрити діру, і то частково. Перший – це кредит від МВФ. Цьогоріч ми можемо отримати 5 мільярдів доларів. Але для цього треба виконати умови Фонду, а саме прийняти "антиколомойський" закон. Його прийняли у першому читанні, але вже внесли рекордні 16 тисяч правок.

Переважна частина цих правок спрямована на затягування процесу розгляду. Це правки, які мають технічний характер. Які, скажімо, одне слово змінюють на синонім. Або які взагалі нічого не змінюють. Але так чи інакше, вони є, і ми вимушені їх розглядати,
– розповів Данило Гетманцев в інтерв'ю 24 каналу.

Другий вихід із ситуації – це емісія гривні, тобто друк грошей. Та варто розуміти, що це загрожує інфляцією, тобто знеціненням грошей.

Якщо багаті країни можуть дозволити собі надрукувати умовно трильйон доларів чи євро і просто всім роздати, то ми не можемо собі цього дозволити. Ми не така країна, яка може дозволити просто надрукувати. Друк гривні призведе до інфляції та гіперінфляції, і гроші знеціняться,
– розповів експерт з економіки Олег Гетьман.

Непрозорість використання коштів становить корупційну загрозу. Це ніби створюють окремий фонд, куди направляють гроші, які не можна буде проконтролювати. Рішення про розподіл видатків самостійно ухвалюватиме Кабмін за погодженням з бюджетним комітетом Верховної Ради. Тобто парламент, погодивши створення цього фонду, перенаправить туди гроші, але не матиме контролю над їх подальшим використанням.

Під час кризи 2008-2009 в Україні створили Стабілізаційний фонд. Проте згодом уряд заявив, що фонд практично не використовувався та був недієвим.

Зверніть увагу Антикризовий закон 2.0: які пільги пропонують бізнесу на час карантину

Які є альтернативи?

Не обов'язково створювати окремий Фонд для боротьби з COVID-19, щоб власне боротися з коронавірусом та його наслідками. Про це розповідає Юлія Маркуц із Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки в статті Економічної правди.

Існує резервний фонд, розмір якого 1% від загального фонду бюджету. Це менше, ніж передбачено на Фонд боротьби з COVID-19, але за потреби резервний фонд можна збільшувати і розширювати напрямки його використання.

Що таке резервний фонд?Це один із видів бюджетних резервів, кошти якого призначені для забезпечення невідкладних витрат на заходи, які не могли бути передбачені при затвердженні бюджетів або викликані надзвичайними обставинами, якою і є поширення COVID-19 в Україні. Розподіл коштів фонду здійснюється за рішенням уряду.

Замість урізання бюджетних програм, які існують зараз, можна їх цільово дофінансовувати. Наприклад, збільшити фінансування на підтримку з безробіття, фінансування медицини, а також, як радить експертка на інфраструктурні проєкти, які створять (тимчасову) зайнятість.

До того ж підтримку інфраструктурних проєктів можна здійснювати шляхом використання Державного фонду регіонального розвитку. В ньому прозорий механізм прийняття рішень, вважає експертка.

Кожен з цих інструментів уже відпрацьований і зрозуміли "користувачам" як в уряді, так і на рівні місцевої влади. Тобто, це може підвищити керованість всього процесу боротьби із кризою та швидкість реагування на ситуацію у країні,
– пише Юлія Маркуц.

Зверніть увагу В українських аптеках з'явилися експрес-тести на коронавірус

Скільки хворих на COVID-19 в Україні?

Станом на 9:00 10 квітня в Україні зафіксовано 2 203 випадки COVID-19, з них 69 летальних, 61 людина одужала. Найбільше хворих у Києві, Чернівецькій, Івано-Франківській та Тернопільській областях.