1. Обсяг підтримки має бути суттєво збільшений. Розвинуті країни надають пакети підтримки бізнесу та людям на рівні 5 – 10% (США, Канада, Великобританія, ЄС, Австралія). В Україні 10% ВВП це складає приблизно 400 млрд грн. Розмір підтримки, що надається в Україні зараз значно менший і має бути збільшений в рази.

Читайте також: Скільки коштує державі смерть одного українця

2. Пряма підтримка людям. З економічної та фінансової точки зору, найбільше криза вдарить по людям, які будуть звільнені, відправлені у тимчасові відпустки, або яким буде зменшена зарплата. Тому фокус держави має бути на підтримці перш за все таких людей, а не пенсіонерів. Метою має бути збереження робочих місць та доходів людей. Найкращий механізм підтримки – прямі виплати тим, кому вона потрібна. Тобто, людям які втрачають роботу та доходи.

3. Рівень підтримки. Розвинуті країни надають державну підтримку до 80% від зарплати працівників до кризи (наприклад, Австрію, Великобританію, або Чехію). Порахуємо порядок грошей потрібних для підтримки людей. Середня зарплата в Україні коливається на рівні 10-11 тис грн. Кількість робочої сили 17,4 млн людей. Припустимо 5 млн людей (30% від робочої сили) будуть потребувати підтримки. І держава буде виплачувати, скажімо, не 80% зарплати як в розвинутих країнах, а 50% – 5 тис. грн. Тоді отримуємо загальну суму витрат – 25 млрд грн на місяць.

Значить при карантині на 3-4 місяці, держава має забюджетувати 100 млрд грн на підтримку людей, які втратять роботу.

4. Механізм підримки. Це мають бути прямі виплати. На рахунки людей, які втратили роботу або яким зменшили зарплату. У держави існує кілька механізмів – виплати по безробіттю, тощо. На технічному рівні потрібно буде виписати критерії за якими людина отримає підтримку та механізм перевірки цих критеріїв. Важливо, щоб ФОПи, самозайняті і неофіційно працевлаштовані теж отримували цю підтримку.

5. Підтримка малого та середнього бізнесу. Про це варто написати окремо. Принцип тут – надання разової підтримки, надання субсидованих кредитів, максимальна дерегуляція на період карантину.

6. Монетарна політика та банківський сектор. Більшість країн використовують стандартні методи – надання ліквідності банківському сектору, зменшення облікової ставки, послаблення умов резервування, рефінансування банків за певними критеріями. Національний банк вже запровадив і продовжує запроваджувати ці дії.

Я переймаюсь, що держава буде підтримувати людей недостатньо швидко, в недостатньому розмірі, і недостатньо ефективно. І це нанесе додаткові втрати для суспільства та економіки. Реакція на кризу вимагає прямих виплат людям, що втрачають роботу або зарплату, вже зараз, в розмірі половини або більше зарплати. Ці виплати мають бути зроблені напряму, людям, грошми, зараз і кожного місяця впродовж карантину і до відновлення економіки.

Де взяти ці гроші?

Потрібно дотиснути програму МВФ, що також відкриє фінансування від ЄС, Світового банку та інших міжнарожних організацій.

Також підтримку потрібно отримувати від інших країн. І нарешті є стандартні механізми внутрішнього фінансування, через ОВДП.

Чи варто проводити (фактично) емісію, якщо не буде вистачати фінансування через ринкові механізми? На мою думку, так, через беспрецендентну ситуацію. Але потрібно пам'ятати, що емісія не може бути заміною програми МВФ та підтримки інших донорів та позичань з ринку. Тільки додатковим інструментом.

Важливо! Коронавірус може вбити економіку України

За умови відповідальної поведінки уряду та програми МВФ, невелика емісія не буде найбільшим злом для економіки за сьогоднішніх умов. Головне як ці додаткові гроші будуть витрачатись! Якщо їх знов розкрадуть – "на важливі стратегічні пріорітети" – то ми тільки поглибимо кризу і краще емісію не робити. Якщо ж ці гроші будуть витрачені на пряму підтримку людей, які втратили роботу, то це буде правильно і етично і з економічної точки зору.