Відтепер будь-хто, в чиєму приміщенні проводиться обшук, має право на адвоката, і ані податкова міліція, ані прокуратура, ані поліція не мають права не допускати захисника на обшук.

Читайте також: Репресивна машина: як силовики знищують український бізнес

Однак, нам вже відомі випадки, коли це не працює: наприклад, минулого четверга, 15 березня, обшуки СБУ в київській компанії, що займається електронними грошима. Звісно ж з обвинуваченнями в фінансуванні тероризму. Це доволі широка стаття, під яку СБУ підводить операції кого завгодно. Лише після втручання народних депутатів на обшук було допущено адвоката.

Також очікувалося зменшення випадків силового тиску на бізнес через використання без достатньої потреби спецпідрозділів (так званих "Маски-шоу") на обшуках, слідчий має право це робити лише у випадках загрози для життя чи здоров’я учасників слідчих дій за ухвалою суду.

На практиці це не виконується, а як приклад, можна навести обшук 40 податкових міліціонерів в компанії "Київстар" за застарілим кримінальним провадженням для того, щоб вилучити 3 старі договори.

Закон "Маски-шоу стоп" мав дати часткову відповідь на питання щодо безпідставного вилучення під час обшуків техніки, серверів та системних блоків. Велика кількість підприємств постраждала від необґрунтованого (іноді навіть без мети слідчого здійснювати подальше розслідування), вилучення комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, що мало наслідком кількаденну паралізацію діяльності підприємства.

Слідчий зобов'язаний запросити на обшук спеціаліста та просто скопіювати інформацію з комп’ютера головного бухгалтера чи директора, не вилучаючи при цьому самі носії інформації. Однак нам вже відомі випадки, коли вилучаються комп’ютери, оскільки підприємець начебто не надав код доступу до нього.

Як висновок, закон "Маски-шоу стоп" не працює, адже немає органів правопорядку, які б його виконували. Поки наші правоохоронні органи використовуються для власного заробітчанства, або як кишенькове військо того чи іншого можновладця, я маю певний скепсис, що ухвалений закон запрацює на користь бізнесу.

Читайте також: Історії, які надихають: як жінки із Донбасу розвинули власний бізнес в Україні

Всім відомо, що Прокуратура і СБУ контролюються президентом, натомість МВС і ДБР – входять до сфери впливу "Народного фронту". Ці політичні сили не можуть навіть уявити ситуації, щоб ці органи були незалежними та не підконтрольними їм. Саме тому НАБУ є для можновладців, як вони кажуть, незрозумілим, адже не зрозуміло, як з цим органом можна домовитись. Саме тому чиняться постійні спроби звузити сферу компетенції цього органу та його можливості на досудовому слідстві.

Прикладом цього є скандальні так звані правки Лозового. Які це правки? Дозволи на обшуки, арешт майна, запобіжні заходи та навіть експертизи всі слідчі повинні отримувати в 25 судах в обласних центрах. Це зроблено для того, щоб контролювати кожну дію слідчого, зокрема і про призначення експертизи.

Річ у тім, що у складних економічних кримінальних справах без експертизи і визначення збитків обійтися неможливо. Якщо суд відмовить слідчому НАБУ в призначенні експертизи – розслідування справи зупиниться назавжди. Саме через ці поправки слідчий змушений буде йти в суд за експертизою навіть у випадках, коли людина померла вдома, щоб визначити чи є її смерть насильницькою, перед тим як її поховати. Звісно, це спричинить затримки в похованнях. В погоні за намаганням взяти під контроль слідство, влада забула про прості побутові випадки.

Ці поправки не стосуються прав та інтересів простих громадян чи бізнесу, вони захищають тих, в кого є великі гроші та ще більші владні повноваження. Це з’ясувалося випадково – під час обговорення ситуації з їх виправленням влада захотіла через ухвалу суду призначати експертизи в господарських та службових злочинах, зокрема, які стосуються підслідності НАБУ.

Читайте також: Світовий банк підрахував частку "кумівського бізнесу" в Україні

Натомість економічні підрозділи інших органів в 2017 році були мега нефективними в розслідуванні таких злочинів. До державного бюджету було відшкодовано збитків у кримінальних справах: СБУ – 1,6 мільйонів гривень, поліція – 112 мільйонів гривень, податкова міліція – 490 мільйонів гривень. Всього до держбюджету надійшло 600 мільйонів гривень, в той час як розмір втрат від схем ухилення від офшорів, митниці та несплати податків сягає 180 мільярдів гривень щороку.

Близько 90% справ податкової міліціі закривається без притягнення до відповідальності. Тому варто бути послідовним та зробити другий, більш важливий крок: створити фінансову поліцію та ліквідувати економічні підрозділи прокуратури, Нацполіції та податкову міліцію, а також оперативні "економічні" підрозділи СБУ.

Якщо ми боремося за підприємця та інвестиційний клімат, то повинні нарешті створити один дієвий орган, який буде розслідувати злочини проти публічних фінансів держави. Третій рік фінансова поліція, на заміну податкової міліції та іншим "економічним" підрозділам, лише обговорюється.
Депутатський законопроект про фінансову поліцію в Раді не ставлять на голосування. Президент анансував внесення ним законопроекту про Бюро фінансової безпеки.

Для мене не принципово, як називатиметься новий орган. Натомість, важливо, щоб новий орган з самого початку його створення не був політично залежним і не став кишеньковим "військом" для когось з можновладців для зведення рахунків з політичними опонентами.