Аби встановити діагноз хвороби, що охопила українську економіку в останні півроку, почнемо з найпростішого – визначимо симптоми.
Читайте також: Чому українцям затримали пенсії та що буде з виплатами до кінця року
Перший, Україна прямує у боргове піке. Цього року ми повинні повернути понад 300 мільярдів гривень за зовнішніми запозиченнями. Виплата відсотків за боргом складає понад 13 % видатків держбюджету. Це майже 4 % від ВВП. Порівняйте: наприклад, видатки на медицину цього року менші – це трохи більше ніж 3,5 % від ВВП.
Що ж робить уряд? Замість того, аби вчасно напрацювати якісну стратегію повернення боргів, планує бюджет на нереалістичних макропоказниках, робить прорахунки та сподівається виконати боргові зобов’язання за рахунок нових запозичень.
Насамперед, траншу від Міжнародного валютного фонду у розмірі 1, 9 мільярдів доларів. Ось тільки відновлення програми співпраці з фондом – поки під питанням. Його, до речі, могло б не бути, якби українська влада не імітувала реформи перед українськими громадянами та західними партнерами, а діяла.
Симптом другий. Протягом останніх 5 місяців суттєво зріс негативний платіжний баланс експорту – імпорту держави. Він становить понад півмільярда доларів. Безумовно, ця ситуація в тому числі негативно впливає на українську гривню.
Наступні симптоми пов'язані із виконанням бюджету. Уряд недоотримав 5 мільярдів гривень від запланованих у першому півріччі доходів. Є брак коштів від акцизного збору, податку на додану вартість, ввізного мита. Понад 3,7 мільярдів недоотримано від рентної плати за використання природних ресурсів.
УрЯд України
Окремим урядовим гаслом цього року була "Велика приватизація". План надходжень, якщо пригадуєте, був наполеонівський – понад мільярд гривень. Під цей масштабний державний проект урядовці навіть переписали законодавство, Верховна Рада ідею підтримала, аби дати справі поштовх.
Результат такий: за півроку наприватизували "аж" 50 мільйонів гривень. Це вдвічі менше, ніж за старими законами було приватизовано у цей же період минулого року.
При цьому тепер першими у планах уряду на приватизацію стоять підприємства цілком прибуткові та навіть стратегічні, продаж яких – сумнівна і небезпечна ініціатива. Чого вартий тільки харківський "Турбоатом", який заплатив державі минулого року чотириста мільйонів гривень дивідендів, чи "Центренерго", який сплатив понад мільярд гривень.
Очікуваний брак доходів змушує уряд затягувати паски та економити на видатках. І це ще один симптом, який варто вивчити детальніше. Почнемо з того, що паски затягують за звичаєм у першу чергу не собі, тобто не державному апарату чи силовикам, а простим громадянам.
Яскравий приклад – це посилення вимог до отримувачів субсидій, яке очікувано призведе до скорочення субсидіантів у новому опалювальному сезоні більш ніж на 20%.
Читайте також: Субсидії по-новому: кого влада залишить без пільг
У цей же час вправно і вчасно надходять кошти на потреби МВС, ГПУ, СБУ, заплановані витрати на які зросли відповідно на 20, 23 та 18 %. Не скаржиться на надходження і чиновницький апарат Міноборони. Чого не скажеш про виконання програм Міністерства.
Так, на розвиток техніки та озброєння за півроку надійшла тільки третина від запланованої суми, а на будівництво і придбання житла для військовослужбовців надано менше ніж 5% від запланованого.
Квартири для військових
Це так виглядає урядова підтримка військових? Чи, можливо, Володимир Гройсман забув про власну обіцянку: житло для 1300 сімей військовослужбовців? Прості розрахунки показують, що 38 мільйонів гривень, виділених з бюджету на ці потреби, вистачить у кращому разі для купівлі 40 квартир за столичними цінами.
Проблеми із бюджетом відчутні і в інших сферах, які уряд означив пріоритетними для реформування, і рішучі зміни від яких мали б стати символом успішності прем’єра. Виявляється, далеко не всі обіцянки виконуються, як і не всі реформи достатньо чи вчасно фінансуються.
Яскравий приклад – пенсійна реформа. Майже за рік після осучаснення пенсій сталася перша за довгий час затримка із виплатами. Причина – недоотримання єдиного соціального внеску, на якому тримається вся солідарна пенсійна система України.
Також на дисципліну надходжень впливають і борги підприємств, які склали понад 22 мільярди гривень. До речі, додатковим навантаженням на ПФУ стало і підвищення пенсій військовослужбовцям, перерахунок яких відбувся в ручному режимі заднім числом.
Помітне недофінансування і в системі охорони здоров’я. Попри перші кроки команди МОЗ у реформуванні первинної ланки, фінансується галузь мало того, що недостатньо, навіть не у запланованому обсязі.
Недофінансування у першому півріччі становить понад 2 мільярди гривень. Практично не забезпечені медичні заходи окремих державних програм. Субвенція місцевим бюджетам недофінансована на півмільярда.
Що ж стосується субвенції на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, то із планових 625 мільйонів, не надійшло ані гривні.
Звичайно, є в українській економіці і стабілізаційні симптоми. Це зростання реального внутрішнього валового продукту, збільшення промислового виробництва, номінальної середньомісячної заробітної плати штатних працівників підприємств. Простими словами, економіка стабільно зростає.
Читайте також: Чи зупинить податок на виведений капітал вимивання мільярдів з України
Ось тільки ризики та виклики перед урядом постали настільки складні, а темпи зростання настільки кволі, що ситуація вже у найближчий місяць може кардинально змінитися на гірше.
Недотримання зовнішнього фінансування разом із дефіцитом надходжень до бюджету неминуче призведуть до скорочення видатків, тобто пенсій, соціальних виплат, скорочення програм. Чи буде в такому разі влада економити на собі – велике питання. Вже в середині вересня уряд має надати парламенту проект бюджету на наступний рік.
Цей документ покаже, чи зробили прем’єр та його команда висновки із прорахунків минулого бюджетного процесу. Документ також продемонструє, чи знає уряд, як впоратися із викликами, що постали і постануть ще до кінця цього року.
Ми будемо уважно вивчати кожен рядок, кожну цифру. Будемо вимагати від урядовців обґрунтувань по кожному пункту надходжень і видатків, аби план фінансового життя країни був складений та ухвалений в інтересах людей, а не групи зацікавлених осіб.
Читайте також: Реалії пенсійної реформи: що буде з людьми, які через 30 років вийдуть на пенсію
Аби у наступному році, в якому Україну чекають дві виборчі кампанії, державний бюджет не став особистим гаманцем безвідповідальних осіб, що планують залишитися при владі за рахунок коштів платників податків.