І це дуже небезпечна і помилкова теза. Бо не можна об'єднуватися у реформах з тим, проти кого мають бути спрямовані реформи. Це так само як сказати, що ми маємо об'єднатися із Путіним у нашому бажанні вибороти незалежність України.

Читайте також: Як Коломойський став олігархом та чи справді він має вплив на Зеленського

Що є однією з основних проблем України? Олігархи. Це визнають і прості люди, і експерти міжнародних організацій. Олігархи – це проблема, яка робить нас біднішими. Не конкретні люди, а саме олігархи як явище. І будь-яка реформа буде спрямована проти олігархів. Ключові речі, які мають бути зроблені в Україні – встановлення верховенства права, демонополізація, дерегуляція – все це буде спрямовано проти олігархів. Бо олігархи стали олігархами саме тому, що в країні відсутнє верховенство права. А коли воно з'явиться, вони перетворяться на просто рівних. Бо олігархи заробляють надприбутки саме тому, що створюють монополію і знищують конкуренцію.

Тому будь-який справжній, чесний реформатор в Україні приречений на боротьбу з олігархами. На конфлікт з ними. Це природний процес. Бо не варто очікувати, що найвпливовіша каста людей в Україні мовчки споглядатиме, як ви руйнуєте їх вплив і багатство. А будь-які реформи будуть це робити. За час співпраці з МВФ відношення статків першої десятки Forbes з України до ВВП зменшилось з 18% до 11%. І цей процес їм точно не до вподоби. І саме тому вони так не люблять МВФ.

Існує також ілюзія, що олігархам вигідні реформи, бо якщо їх провести, то значно зросте економіка України, капіталізація українського бізнесу, а з ним і капіталізація олігархів. Теоретично – так. Але практично – ні. Бо, по-перше, для цього потрібно створити рівні правила гри, а самі олігархи в це не вірять. Вони вірять не в правила, а в те, що коли вони щось не контролюють, це контролюватиме їх супротивник. І друге. Ця теорія передбачає, що олігархів цікавить капіталізація. Але подивіться на останнє інтерв'ю Коломойського. Він там прямо каже: їм це нецікаво. І йдеться не про це. Їх цікавить грошовий потік, а не капіталізація.

Саме тому олігархи боротимуться проти будь-яких справжніх реформ. Це природно для них. Вони боролися, борються і продовжать цю боротьбу.

Олігархи проти чесних і прозорих правил, бо вони створили себе у 90-ті, коли правил не було зовсім. І вони не бажають змін, бо стануть не конкурентними у таких умовах.

Олігархи проти прозорого ринку землі. Бо тоді не тільки вони зможуть купувати землю. І це збільшить вартість землі, а значить олігарх не отримає надприбутку.

Олігархи проти прозорої приватизації. Бо жоден свій завод вони не купили просто так. Бо олігархи ніколи не купують в держави щось за справжню ціну. Бо тоді вони не отримають надприбутки. І становлення олігархату пов'язано саме з непрозорою приватизацією початку 90-х.

Олігархи проти верховенства права, бо свої права вони можуть відстояти у Лондоні, а заробляють на відсутності права в Україні.

Тому не треба переконувати себе у тому, що нам потрібні олігархи. Це неправда. Нам потрібен великий бізнес. Так само, як і малий і середній. Але не олігархи. Будь-яка змова з олігархом не має виправдання. Бо вона спрямована проти реформ. Не можна боротися з дияволом, продаючи йому свою душу.

Читайте також: Найбагатший олігарх Ахметов: як він прокладав собі шлях та яких депутатів контролює в Раді