Які комісії діють зараз

З кожної транзакції банкам відраховується близько 2% від суми. Представники бізнесу у своїй спільній заяві називають це "здирництвом", адже в Європі комісії інтерчейнджу – 0,3%. Але представники банків та платіжних система категорично не погоджуються з позицією бізнесу.

До теми Високі тарифи за розрахунки картками в Україні: бізнес просить владу відреагувати

Інтерчейндж – це спеціальна комісія, яку банк-еквайр платить із кожної операції банку-емітенту платіжного засобу. Фактично, банк, який встановив термінал, "ділиться" частиною отриманого доходу з банком, який випустив вашу картку для оплати.

Позиція НБУ, банків та платіжних систем

На спільному пресбрифінгу Нацбанк та учасники платіжного ринку виділили такі причини, чому не варто знижувати комісії.

Ціни не впадуть

Ольга Василевська-Смаглюк, голова профільного підкомітету, стверджує, що ціни на товари та послуги в Україні не впадуть, навіть якщо зменшать комісію у 6 разів. Як доказ вона наводить приклад ЄС, де ввели регулювання комісії і це не вплинуло на ціни.

Зниження комісії інтерчейндж в Європі у грудні 2015 року призвело до здебільшого негативних наслідків. Споживачі постали перед підвищенням цін або введенням щорічної плати за використання платіжних продуктів,
– стверджу нардепка.

Як приклад Ольга Василевська-Смаглюк наводить:

  • Збір за зміну пін-коду у Франції;
  • Збір за оплату карткою в деяких категоріях магазинів в Чехії.
  • Збір за зняття готівки з будь-яких карток в банкоматах Чехії, Данії і Португалії.

Зменшаться інвестиції

Представники банків заявили, що зі зменшенням комісії, їм буде невигідно інвестувати в платіжний ринок України – тобто збільшувати ринок безготівкових платежів та покращувати якість.

Зокрема, Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА, стверджує, що зараз інвестиції окуповуються за 3 – 4 роки. При зменшенні комісії – це буде 8 – 10 років окупності. Щоб надалі бути прибутковими, банки знайдуть інші способи отримати гроші за свої інвестиції.

Якщо ви зажмете нам все, що ви хочете зажати, то ми будемо шукати будь-які варіанти, які заставлять вас заплатити за цей непотріб,
– прокоментував Олександр Карпов.

Кешбеки зникнуть

Віра Платонова, старша віцепрезидентка компанії Visa в 17 країнах, переконує, що зі зменшенням комісії, українці можуть забути про кешбеки та інші програми лояльності.

Витрати українців виростуть. Витрати на безготівкову структуру ляжуть на плечі кінцевих споживачів. Бонусні програми та знижки, які надають банки, зникнуть. Це факт,
– впевнена представниця Visa.

Регуляції – це не ринкова економіка

Нацбанк виступає проти регулювання платіжного ринку шляхом встановленням комісії. В НБУ виступають за розвиток ринку, збільшення кількості учасників та природне зменшення комісії внаслідок конкуренції.

Про важливість невтручання в розмір комісії наголосили всі учасники ринку. Антон Тютюн, член правління Ощадбанку наголосив, що в ЄС регулюють лише комісію інтерчейнджу – і то з невдалими наслідками. Водночас комісія еквайрингу в ЄС – ринкова.

Еквайринг – це послуга, за допомогою якої торгові підприємства можуть приймати оплату карткою або мобільним телефоном (чи іншим електронним платіжним засобом).

Таке існує лише у двох країнах світу. Це буде українське ноу-хау. ЄС до цього взагалі ніякого стосунку не має. Це те саме, що регулювати комісії на товари, на розміщення послуг бізнесу на маркетплейсах,
– розповідає банкір.

Позиція бізнесу

Раніше бізнес у своїй спільній заяві висловив власну позицію чому варто знижувати комісії.

  • Ці тарифи у 6 разів більші, ніж у країнах ЄС. Це означає, що кожен українець, який оплачує карткою за товари й послуги, фактично дотує банківський сектор.
  • У результаті український тариф підвищує ціну товару чи послуги для споживача, погіршує фінансове становище українців та шкодить бізнесу, зокрема в умовах кризи COVID-19.
  • Бізнес просить владу врегулювати це питання. Сам ринок не може це зробити, бо 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а 99% ринку платіжних систем – 2 гравці.

Компромісне рішення

Заступник голови НБУ Олексій Шабан розповів, що центральний банк пропонує вжити наступні компромісні рішення:

  1. Виключення із законодавства норми, яка зобов’язує всіх торговців приймати до оплати платіжні картки.
  2. Нацбанк готовий публікувати інформації про розмір інтерчейнджу від різних учасників ринку.

До теми "Слуги народу" обіцяють обмежити банківську комісію під час оплати: НБУ категорично проти

Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк повністю підтримує пропозиції НБУ і додає власну: встановити граничний розмір комісії:

  • 0,5% інтерчейнджу;
  • 2% еквайрингу;
  • плюс обов’язковий 1% кешбеку для клієнтів, які оплачують карткою.