Так пояснив рішення Високого суду Англії та Уельсу щодо всесвітнього арешту активів Ігоря Коломойського професор кримінального процесуального права Микола Хавронюк.
Такі дії суду можна пояснити тим, що Феміда хоче запобігти зникненню майна. В різних країнах по-різному контролюється накладений арешт. Іноді це здійснює прокуратура чи інший спеціальний орган. Під час арешту вживає заходів для збереження цього майна і ним керує,
– пояснив професор.
Він наголосив, що арешт майна не означає автоматичну конфіскацію. Це проміжне рішення суду. Після накладання арешту сторони чекають остаточного вердикту.
Читайте також: Коломойський прокоментував рішення про замороження його активів
"Рішення про конфіскацію у ньому може і не бути. Арешт з часом знімається, іноді чітко прописується крайній термін зняття арешту. Сторона, у якої заарештували майно, може клопотати про його зняття, посилаючись на те, що це перешкоджає здійсненню оперативної діяльності", – розповів Хавронюк.
Відповідаючи на запитання, як англійський суд може накласти арешт на майно Коломойського в інших країнах, крім Великобританії, правознавець наголосив, що поки юридично не завершені процедури Brexit, то Лондонський суд уповноважений діяти за загальними нормами Європейського Союзу.
Незалежно від розташування майна, суди по всій Європі можуть взаємно заарештовувати майно,
– пояснив професор.
Крім того, Хавронюк розповів, що суд заарештовує майно та конкретні рахунки у банках на підставі документів, наданих слідством чи прокуратурою.
На думку професора, позов "Приватбанку" до колишніх власників був поданий до Високого суду, бо англійська Феміда користується довірою в рази більшою, ніж українська, а також для того, щоби не виникало жодних сумнівів в об’єктивності суду.
Нагадаємо, Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів колишніх власників "Приватбанку" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова на суму понад 2,5 мільярди доларів США.